Бінья Ран I
Бінья Ран I (бірм. ပထမ ဗညားရံ, монська ပထမ ဗညာရာံ; 1395 — 1446) — 11-й володар монської держави Гантаваді у 1424—1446 роках.
Бінья Ран I | |
---|---|
Народився |
1395 Пегу, М'янма |
Помер |
1446 Пегу, М'янма |
Країна | М'янма |
Діяльність | аристократ |
Батько | Разадаріт |
Мати | Mwei Thind |
Брати, сестри | Шінсобу, Bawlawkyantawd і Бінья Дгаммараза |
У шлюбі з | Yaza Dewid і Soe Min Wimala Dewid |
Діти | Лейк Мунгто |
Життєпис
ред.Молоді роки
ред.Син Разадаріта, царя Гантаваді, та Туддхамаї. Народився 1395 року. Виховувався в царському палаці в Пегу. Згодом призначено намісником міста Басейн, отримавши ім'я Бінья Басейн. У листопаді 1412 року доєднався до війська свого зведеного брата Бінья Дала, що діяв біля міста П'ї проти аванського війська. У першій сутичці разом зі зведеним братом Бінья Дгаммаразою за межами Дали відтіснив аванського командувача Міньєчавсву після того, як основна армія Бінья Дали була розбита. У 1414—1415 роках брав участь у захисті столиці Пегу, коли його батько вирішив відступити до Мартабану. Разом з Бінья Далою виніс основний тягар атак ворожого війська, але саме Дгаммараза очолив успішну контратаку, завдавши ворогові повної поразки. В наступні роки брав участь у кампаніях батька проти царства Ава.
Після смерті Разадаріта 1421 року владу перебрав брат Бінья Дгаммараза, хоча Бінья Басейн мав також претензії на трон. Невдовзі він повстав, але швидко замирився з братом-володарем, отримавши посаду офіційного спадкоємця трону. Тоді ж змінив ім'я на Бінья Ран. Невдовзі отримав також до Басейну усе гирло Іраваді (фактично західну частину Гантаваді). Але невдовзі Ран нахабно зайняв Далу і Дагон, які належали провінції Пегу. Ситуацію погіршувала боротьба між придворними групами знаті. Напередодні вторгнення Ави в сухий сезон 1422 року Бінья Ран фактично контролював усю дельту Іраваді, а також південь провінції Пегу.
У листопаді 1422 року аванське військо знову атакувало Гантаваді в частині, якою володів Бінья Ран, який нічого не зміг протидіяти, втративши гирло Іраваді та місто Дала. Ран відступив до міста Дагон, яке було сильно укріплено. Через місяць після облоги, у січні 1423 року, Ран запропонував шлюбний союз, запропонувавши свою молодшу сестру Шінсобу аванському цареві Тхіхату. Він також передав місто Тарраваді останньому.
Панування
ред.У 1424 році після смерті Дгамаррази власною дружиною захопив трон Гантаваді. Прийняв тронне ім'я Рама Разадаріт. Зберіг за іншим братом — Бінья Чаном — Мартабан зі східними землями, де останній мав майже незалежну владу. В свою чергу Бінья Ран I 1427 року підтримав повстання Тхінхая III, намісника Таунгу, і Тхіхапате III, намісника Таунгдвіна, проти нового аванського володаря Могньїнтадо. Військо Гантаваді захопило важливе місто Тарраваді. Наміру Могньїнтадо рушити проти Бінья Рана I завадило війна з претендентом Міньє Чавхтіном.
У 1429 році сестра Шінсобу таємно втекла до Пегу. Бінья Ран прийняв свою старшу сестру з великою шаною. Того ж року оженився на доньці Тінхаї III з Таунгу, домовившись поновити війну проти Ави. У жовтні 1430 року місто П'ї опинилося в облозі військ Таунгу і Гантаваді. В лютому 1431 року уклав мирну угоду з Могньїнтадо, отримавши міста Тарраваді та Паунгде, оженившись на небозі аванського володаря Сомін Вімалудеві. Натомість відмовився від підтримки Таунгу.
1435 році втрутився у боротьбу за владу в Таунгу, внаслідок чого 1436 року Бінья Ран I поставив там свого васала — Со Оо II. 1437 року допоміг останнього приборкати проти того заколот, після чого вони спільно виступили проти Ави, внаслідок чого змусив Могньїнтадо визнати зверхність гантаваді над Таунгу.
1440 року поновилася війна з Авою, де до влади прийшов Міньєчавсва I, який зумів завдати поразки військам Таунгу, поваливши Со Оо II, поставивши свого намісника Тараб'ю. Бінья Ран I не зміг відвоювати це місто, але війна з Авою припинилася, оскільки Міньєчавсва I стикнувся з нападами шанських князівств.
Помер Бінья Ран I 1446 року. Йому спадкував небіж і названий син Бінья Вару.
Джерела
ред.- Than Tun (1985). The Royal Orders of Burma, A.D. 1598—1885. Vol. 2. Kyoto University
- Fernquest, Jon (Autumn 2006). Crucible of War: Burma and the Ming in the Tai Frontier Zone (1382—1454). SOAS Bulletin of Burma Research. 4 (2).