Білостінний Олександр Михайлович
Олекса́ндр Миха́йлович Білостінний (24 лютого 1959, Одеса, — 24 травня 2010, Трір, Німеччина) — український радянський баскетболіст, олімпійський чемпіон, чемпіон світу, триразовий чемпіон Європи. Заслужений майстер спорту СРСР (1981 р.)[1].
Олександр Білостінний | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | СРСР Україна |
Народження | 24 лютого 1959 Одеса |
Смерть | 24 травня 2010 Трір ·рак легень |
Поховання | Трір |
Причина смерті | рак легень |
Зріст | 214 см |
Вага | 117 кг |
Спорт | |
Країна | СРСР і Україна |
Вид спорту | баскетбол |
Спортивне звання | |
Команда | Будівельник |
Нац. збірна | СРСР Об'єднана команда |
Статус професіонала | 1976 |
Завершення виступів | 1994 |
Участь і здобутки | |
Олімпійські ігри | золото (1988) бронза (1980) |
Білостінний Олександр Михайлович у Вікісховищі |
Спортивна кар'єра
ред.Займатися баскетболом почав з дев'яти років (тренер — Валентин Сосін). Вихованець ленінградського спортінтернату. Центровий. Ріст — 214 см. Розмір ноги — 51-й.
На клубному рівні захищав кольори київського «Будівельника» (1976—1979, 1981—1989), московського ЦСКА (1980), іспанської «Сарагоси» (1990) і німецького «Тріра» (1991—1994).
З 1977 року виступав за збірну СРСР. У її складу був учасником двох турнірів на Олімпійських іграх (1980, 1988), грав на чемпіонатах світу та Європи. «Заслужений майстер спорту СРСР» (1988).
На літніх Олімпійських іграх 1992 виступав за Об'єднану команду (4-е місце.)
Досягнення
ред.- Олімпійський чемпіон (1): 1988
- Бронзовий призер Олімпійських ігор (1): 1980
- Чемпіон світу (1): 1982
- Срібний призер чемпіонату світу (3): 1978, 1986, 1990
- Чемпіон Європи (3): 1979, 1981, 1985
- Срібний призер чемпіонату Європи (1): 1977
- Чемпіон СРСР (2): 1980, 1989
- Срібний призер чемпіонату СРСР (4): 1977, 1979, 1981, 1982
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (3): 1983, 1984, 1988
- Володар кубка Іспанії (1): 1990
Статистика
ред.Статистика виступів на Олімпійських іграх:
Команда | Турнір | Ігри | Очки | Ср. |
---|---|---|---|---|
СРСР | ОІ-1980 | 8 | 76 | 9,50 |
СРСР | ОІ-1988 | 6 | 6 | 1,00 |
Об'єднана команда | ОІ-1992 | 7 | 27 | 3,85 |
Усього | 3 | 21 | 109 | 5,19 |
Вшанування пам'яті
ред.У місті Одеса перейменували вулицю Трудових резервів на вулицю Олександра Білостінного.
Примітки
ред.- ↑ Мирошниченко Дмитрий. Александр БЕЛОСТЕННЫЙ: «Я мог играть и в НБА, но сейчас руковожу рестораном» // Газета «Команда». — 1998. — Вип. 36 (447) (13 марта). — С. 10. (рос.)
Посилання
ред.- «Олександр Білостінний» [Архівовано 19 лютого 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Статистика виступів на Олімпійських іграх [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Білостінний Олександр Михайлович. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
- Олександр Білостінний. Українці в світі . Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 15 травня 2016.
Література
ред.- Дитячі роки Олександра описані в книжці для дітей «Національний олімпійський комітет України про баскетбол та Анатолія Поливоду, Сергія Коваленка, Олександра Сальникова, Олександра Білостінного, Олександра Волкова» / Григорій Палій. — 2-ге видання, доповнене. — Київ : Грані-Т, 2011. — 104 сторінок: фотографії — Серія «Життя видатних дітей». — ISBN 978-966-465-275-6