Білоруська сільськогосподарська академія

Заклад освіти «Білоруська державна ордена Жовтневої революції та ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія» (БДСГА) — білоруський вищий навчальний заклад аграрного спрямування.

Білоруська державна ордена Жовтневої революції та ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія
БДСГА|день університету|рівень акредитації
Малюнок будівлі інституту Наполеон Орда, XIX століття
54°17′47″ пн. ш. 30°59′21″ сх. д.
Тип	Державна
Країна	Білорусь
Розташування	Горки, Могильовська область
Засновано	1836
Ректор	Vital Velikanawd
Студентів	12 920
Співробітників	597
Докторів	28
Професорів	30
Кандидатів	290
Складається з	Q105749371?, Q105759861?, Q105803875?, Q105809992?, Q105945658?, Q105952688?, економічний факультет Білоруської сільськогосподарської академіїd і Q105954058?
Випускники	Категорія:Випускники Білоруської сільськогосподарської академії
Сайт	baa.by
Нагороди
Belarusian State Agriculture Academy у Вікісховищі

Базовий науково-технічний центр аграрної науки в Республіці Білорусь.

Історія

1836 року уряд Росії ухвалив рішення про заснування в містечку Горки Могильовської губернії землеробську школу.

Горигорецька землеробська школа була відкрита 27 серпня 1840 року. На момент відкриття мала курси навчання двох розрядів: вищий та нижчий. Термін навчання за вищим розрядом становив 3 роки. Учні отримували вищу агрономічну освіту. Тут готували агрономів та управителів для казенних і приватних маєтків. Землеробська школа в Горках швидко завойовувала популярність в Російській імперії.

Пізніше, 1848 року, вищий розряд школи було перетворено на Горигорецький землеробський інститут — перший в Росії вищий сільськогосподарський навчальний заклад, а нижчий розряд — на Землеробське училище.

В інституті існували польські та російські літературні гуртки, члени яких проявляли цікавість до білоруської літератури. Працювала Білоруська секція студентів.

Після повстання 1863 року, в якому взяли участь багато студентів, інститут було переведено до Санкт-Петербурга, в Горках залишились тільки класи землеробського училища.

1919 року інститут було відновлено, 1925 року перетворено на академію. В ній викладав письменник Максим Горецький. Робфак при інституті закінчив відомий радянський державний та партійний діяч Микола Голодєд.

У 1998 і 2003 роках академія єдина з усіх вишів Республіки Білорусь пройшла атестацію та ліцензування Державної інспекції з атестування навчальних закладів Росії при Міністерстві освіти Російської Федерації.

2010 року в БДСГА за 26 спеціальностями навчались 12 920 студентів, в тому числі 5684 на денній формі навчання. На 61 кафедрі 13 факультетів, в тому числі 4 факультети заочної форми навчання, працюють 597 викладачів, з яких 28 докторів і 290 кандидатів наук, 30 професорів і 225 доцентів.

З 2004 року в БДСГА відкрито підготовку магістрів. По завершенні V курсу найкращі з найкращих студентів можуть поглибити свої професійні знання в магістратурі.

Ректори

• Война-Курінський Яким Афанасійович (1854—1860)
• Траутфеттер Рудольф Ернестович (1860—1864)
• Кіркор Владислав Ігнатович (1919—1924)
• Кайгородов Олексій Іванович (1924—1925)
• Кавцевич Микола Миколайович (1945—1949)
• Шемпель Віктор Іванович (1949—1952)
• Гаркуша Іван Феодосійович (1952—1964)
• Солнцев Костянтин Михайлович (1964—1977)
• Бормотов Всеволод Євстафійович (1977—1980)
• Шаршунов В'ячеслав Олексійович (1992—1995)
• Циганов Олександр Риммович (1995—2007)
• Курдеко Олександр Павлович (2008—2014)
• Саскевич Павло Олександрович (з 2014)

Відомі студенти

• Бобровницький Володимир Степанович (закінчив 1929 року) — ректор Білоруського державного університету;
• Вахонін Микола Кирилович (закінчив 1974 року) — директор «Інституту меліорації»;
• Вереніцин Костянтин Васильович (навчався у 1857—1859 роках) — білоруський поет, автор найпопулярнішого у XIX столітті білоруського твору — поеми «Тарас на Парнасі»;
• Голодєд Микола Матвійович — голова РНК БРСР у 1927—1937 роках
• Горецький Максим Іванович (закінчив 1913 року) — письменник, літературознавець, перекладач, фольклорист, діяч білоруського національного руху початку XX століття;
• Рафаїл Калиновський — польський інженер, повстанець, учитель, чернець ордена босих кармелітів, католицький святий;
• Кіриков Сергій Васильович — біогеограф, доктор біологічних наук;
• Лінг Сергій Степанович (закінчив 1960 року) — прем'єр-міністр Республіки Білорусь (1996—2000)
• Ліхацевич Анатолій Павлович — вчений у галузі агрохімії та меліорації, доктор технічних наук, член-кореспондент Національної академії наук Білорусі
• Лукашенко Олександр Григорович (навчався заочно) — Президент Республіки Білорусь;
• Совєтов Олександр Васильович — російський вчений, перший доктор агрономії, агроном і ґрунтознавець, професор кафедри сільського господарства (з 1859), декан фізико-математичного факультету (1888—1900) Санкт-Петербурзького університету;
• Стебут Іван Олександрович — заслужений професор, громадський діяч, письменник і практик з сільського господарства, засновник жіночої сільськогосподарської освіти в Росії;
• Томашевич Кирило Фомич — депутат Державної думи Російської імперії III скликання;
• Хитрун Леонід Іванович (закінчив 1953 року) — міністр машинобудування для тваринництва і кормовиробництва СРСР (1986—1987);
• Черемшанський Василь Макарович — географ, відомий як автор твору «Опис Оренбурзької губернії в господарсько-статистичному, етнографічному та промисловому відношеннях»;
• Шевелуха Віктор Степанович — заступник міністра сільського господарства СРСР (1979—1984), академік-секретар Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, депутат Державної думи РФ першого й другого скликань;
• Янковський Михайло Іванович — підприємець, натураліст і селекціонер

Відомі викладачі

• Висоцький Георгій Миколайович (професор у 1923–1926 роках) — ґрунтознавець, лісовод, геоботанік і географ;
• Замятін Микола Митрофанович (завідував кафедрою з 1949 року) — вчений у галузі тваринництва і свинарства;
• Роговий Павло Прокопович (працював з 1925 до 1930 року) — ґрунтознавець;
• Ритов Михайло Васильович (викладав з 1879 до 1920 року) — агробіолог;
• Ян Микитович Середа (викладав у 1925–1929 роках) — білоруський громадський і політичний діяч, педагог, публіцист, доцент БСГА. 1-й Голова Ради БНР.
• Траутфеттер Рудольф Ернестович (директор інституту 1860 року) — ботанік і натураліст

Посилання

• Офіційна сторінка
• Молодіжний портал і блог БДСГА
• Сайт студентів БДСГА [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Неофіційний сайт міста Горки

Література

• У. М. Ліушыц. Горкі//Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. — Мінск.: 1996. Т. 3. — С. 89-91.
• У. М. Ліушыц. Горы-Горацкая земляробчая школа//Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. — Мінск.: 1996. Т. 3. — С. 93.
• У. М. Ліушыц. Горы-Горацкі земляробчы інстытут //Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. — Мінск.: Т. 3. 1996. Т.3 — С. 93-91.
• У. М. Ліушыц. Беларуская сельскагаспадарчая акадэмія// Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Мінск.: Т. 1. 1993. — С. 414—415.
• У. М. Ліушыц. Горы-Горацкая земляробчая школа// Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. — Мінск.: 1997. Т. 5.. — С. 367.
• У. М. Ліушыц. Горы-Горацкі земляробчы інстытут//Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. — Мінск.: 1997. Т. 5. 1997. С. 367—368
• У. М. Ліушыц. Горкі//Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. — Мінск.: Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, 1997. Т. 5.- С. 360.
• У. М. Ліушыц. Беларуская сельскагаспадарчая акадэмія// Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. — Мінск.: 1995. Т. 2. — С. 492.