Вікіпедія

Білозорецька волость

Білозорецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Білозірка.

Білозорецька волость
Центр Білозірка
Площа 11 213 (1885)
Населення 5301 осіб (1885)
Густота 43.3 осіб / км²
Наступники ґміна Білозірка
Гміна Білозірка
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Кременецький
Адмінцентр гміни Білозірка
Тип гміни Сільська
Громади 20

Склад ред.

Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень об'єднаних у 7 сільських громад. Населення — 5301 особа (2626 чоловічої статі та 2675 — жіночої), 745 дворових господарства[1].

Основні поселення волості ред.

  • Білозірка — колишнє власницьке село при річці Самець за 55 верст від повітового міста; волосне правління; 1187 осіб, 146 дворів, православна церква, 2 каплиці, костел, католицька каплиця, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа.
  • Молотьків — колишнє власницьке село, 467 осіб, 72 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Москалівка — колишнє власницьке село, 640 осіб, 97 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок.
  • Плиска — колишнє власницьке село при річці Свинорийка, 542 особи, 94 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Шушківці — колишнє власницьке село при річці Самець, 332 особи, 61 двір, каплиця, постоялий будинок.
  • Щаснівка — колишнє власницьке село при річці Рудка, 1200 осіб, 183 двори, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок.
  • Янківці — колишнє власницьке село, 738 осіб, 91 двір, православна церква, постоялий будинок.

Історія ред.

Волость існувала з ХІХ ст. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. На межі ХІХ-ХХ ст. до складу волості увійшли 3 поселення ліквідованої Лановецької волості: власне містечко Ланівці, села Ванжулів та Оришківці) (за Польщі в 1924 р. Лановецьку волость поновлено як ґміна Ланівці з від'єднанням раніше приєднаних сіл).

18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Білозірка Кременецького повіту Волинського воєводства у тих же межах, що і до кінця ХІХ ст. (за винятком села Щаснівка, «відрізаного» новим кордоном і приєднаного до Старокостянтинівського повіту, натомість до складу ґміни відійшли села Гриньки, Козачки, Осники Святецької волості, які новий кордон "відрізав" від своєї волості). У 1921 р. волость налічувала 14 998 жителів (13 564 православних, 101 римо-католик, 3 євангелісти, 2 греко-католики і 685 юдеїв), складалася з 20 населених пунктів[2]:

1 січня 1924 року з ґміни було передано містечко Ланівці та села Гриньки, Малі Козачки, Великі Козачки й Осники до відновленої Лановецької волості[3].

1 жовтня 1933 р. село Осники з сільської ґміни Ланівці та села Обришківці, Буглів, Люлинці і Кутиски з сільської ґміни Вишгородок включені у ґміну Білозірка.[4]

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і переселення поляків. На 1936 рік гміна складалася з 20 громад[5]:

  1. Білинівка — село: Білинівка;
  2. Білозірка — містечко: Білозірка;
  3. Білозірка — село: Білозірка та хутір: Буківщина;
  4. Буглів — село: Буглів;
  5. Янківці — село: Янківці;
  6. Корначівка — село: Корначівка;
  7. Кутиськи — село: Кутиски;
  8. Люлинці — село: Люлинці;
  9. Молотків — село: Молотків;
  10. Москалівка — село: Москалівка;
  11. Оришківці — село: Оришківці;
  12. Осники — село: Осники;
  13. Орлине Гніздо — село: Орлине Гніздо;
  14. Огризківці — село: Огризківці;
  15. Пілсудчанка Долішня — село: Пілсудчанка Долішня;
  16. Пілсудчанка Горішня — село: Пілсудчанка Горішня;
  17. Плиска — село: Плиска;
  18. Шушківці — село: Шушківці;
  19. Ванжулів — село: Ванжулів;
  20. Ветеранівка — село: Ветеранівка.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Лановецького району.

Джерела ред.

Посилання ред.

  1. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 17 października 1923 r. o rozwiązaniu gminy Pańkowce, utworzeniu gminy Łanowce oraz zmianie granic gmin: Białozórka i Wyszogródek w powiecie Krzemienieckim. [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 41-42 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)


  Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білозорецька_волость&oldid=40402439