Білий Петро Михайлович
Петро Михайлович Білий (12 липня 1939, Київ, УРСР — 12 січня 2020, Житомир, Україна[1]) — радянський футболіст, захисник. Майстер спорту СРСР, тренер вищої категорії. Володар Кубка УРСР 1972.[2] Виступав за команди другого і третього ешелонів радянського футболу.
 | ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 12 липня 1939 | |||||||||||||||||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||
| Смерть | 12 січня 2020 (80 років) | |||||||||||||||||
| Житомир, Україна | ||||||||||||||||||
| Зріст | 180 | |||||||||||||||||
| Вага | 77 | |||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР →  Україна
| |||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||
Біографія ред.
Народився у Києві. Змалку захопився грати у футбол. Ходив до дитячо-юнацької футбольної школи № 1 при Київському міському відділі освіти. Його першим учителем став заслужений тренер СРСР Михайло Корсунський.[3]
До 1961 року Петра Білого взяли у київський «Арсенал», який згодом змінює назву на «Темп» Київ. Гравцем «Темпу» він був у 1962—1964 роках. За його власними словами амплуа він визначив для себе сам:
|
Найбільше мені сподобалася гра в захисті. Важко назвати успішною в плані виступів мою першу команду «Аресенал», проте я там провів три роки.[3] | 
|
Згодом грав за «Прометей» Дніпродзержинськ (1965—1967) і у 1967 році перейшов до «Автомобілісту» Житомир, де й грав під № 3 до закінчення своєї кар'єри у 1973 році. Граючи в захисті, ніколи не виключав можливості переходити в напад. За «Автомобіліст» Петро Михайлович забив два м'ячі. Через травму у кінці 1973 року був змушений завершити кар'єру.[3]
У 1976 тренер, а в 1977 (по липень) — старший тренер рівненського «Авангарду». У 1978 (по травень) — начальник команди «Локомотив» Вінниця.
Був членом виконкому Житомирської обласної федерації футболу.[4] Засновник футзального руху на Житомирщині, ексголова Федерації міні-футболу та ексголова Асоціації футзалу в Житомирській області та в місті Житомир.[2]
З 1978 працював в Житомирській спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійского резерву «Полісся», тренуючи молодих футболістів.
Помер 12 січня 2020 року.
Примітки ред.
- ↑ Пішов із життя Петро Білий (укр.). Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ а б Пішов з життя засновник футзального руху на Житомирщиині. futsal.zt.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ а б в Житомира, Журнал. Ушёл из жизни легенда житомирского футбола - Петр Белый. zhzh.info. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
- ↑ Житомирский футбол в опасности / Новости Житомира / Спорт. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2020.
Посилання ред.
- Профіль футболіста сайті історії і статистики українського футболу
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- На сайті Footbook.ru [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |