Буторін Тихін Іванович

Ти́хін Іва́нович Буто́рін (рос. Тихон Иванович Буторин; нар. 15 червня 1896(18960615) — пом. 25 травня 1958) — радянський військовий діяч, генерал-майор авіації (04.06.1940).

Тихін Іванович Буторін
рос. Тихон Иванович Буторин
Народження	15 червня 1896(1896-06-15) Q18780881?, Vyatka Uyezdd, Вятська губернія, Російська імперія
Смерть	25 травня 1958(1958-05-25) (61 рік) Ногінськ, Московська область, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Приналежність	Радянська армія
Освіта	Постріл
Роки служби	1915—1946
Партія	КПРС
Звання	Генерал-майор авіації
Командування	АОП-3
Війни / битви	Перша світова війна Громадянська війна в Росії Друга світова війна
Нагороди	Медаль «За оборону Москви» Медаль «За оборону Сталінграда» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився 15 червня 1896 року в селі Кокори, нині Куменського району Кіровської області. Росіянин.

У лавах Російської імператорської армії з 1915 року. Учасник Першої світової війни, старший унтер-офіцер.

У серпні 1918 року вступив до лав РСЧА. Під час громадянської війни в Росії воював на Східному і Західному фронтах, командував взводом, ротою, полком. У 1921 році — начальник укріпленого району. У 1922 році закінчив Курси вищого і старшого начальницького складу при штабі Західного фронту, командував батальйоном. З 1925 року — помічник командира, згодом — командир стрілецького полку. Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1930 році закінчив КУКС «Постріл», з листопада 1931 року — помічник командира 11-ї авіаційної бригади. У 1932 році закінчив командний факультет Військово-повітряної академії імені М. Є. Жуковського, з квітня того ж року — командир і комісар 59-ї, а з червня 1933 року — 49-ї авіаційної ескадрильї.

З січня 1935 року перебував у спеціальному відрядженні в Китаї. З листопада 1937 року — командир і комісар 5-ї важкої бомбардувальної авіаційної бригади. 20 лютого 1938 року присвоєне військове звання «комдив». У травні 1938 року призначений командувачем 3-ї авіаційної армії особливого призначення. У 1940 році закінчив Курси удосконалення вищого начальницького складу, з травня того ж року — командувач ВПС Архангельського військового округу.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року — командувач ВПС 43-ї армії Західного фронту. Брав участь у Смоленській битві та битві за Москву. З грудня 1941 року — викладач тактики ВПС Військово-повітряної академії РСЧА. З листопада 1942 року — заступник командира 13-го гвардійського стрілецького корпусу, учасник Сталінградської битви. Протягом липня — серпня 1943 року — командир 63-го стрілецького корпусу. У 1944 році закінчив КУКС при Військовій академії Генштабу, з 22 липня того ж року — командир 80-го стрілецького корпусу. 3 жовтня 1944 року за невиконання бойового завдання був усунутий з посади. З листопада 1944 по жовтень 1945 року — заступник командира 134-го стрілецького корпусу зі стройової частини.

У лютому 1946 року генерал-майор авіації Т. І. Буторін вийшов у відставку.

Помер 25 травня 1958 року в місті Ногінську Московської області.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна (…), трьома орденами Червоного Прапора (…, 29.03.1943, …), орденом Кутузова 2-го ступеня (29.05.1945) і медалями.

Джерела

• Залесский К. «Великая Отечественная война. Большая биографическая энциклопедия»: БУТОРИН Тихон Иванович [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)