Вікіпедія

Бурдяківці

село в Україні, в Борщівському районі Тернопільської області

Бурдя́ківці — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району.

село Бурдяківці
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Скала-Подільська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060350030021315
Основні дані
Населення ▼ 952 (2014)
Територія 5.174 км²
Густота населення 210.28 осіб/км²
Поштовий індекс 48715
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°53′36″ пн. ш. 26°10′01″ сх. д. / 48.89333° пн. ш. 26.16694° сх. д. / 48.89333; 26.16694Координати: 48°53′36″ пн. ш. 26°10′01″ сх. д. / 48.89333° пн. ш. 26.16694° сх. д. / 48.89333; 26.16694
Середня висота
над рівнем моря 		276 м
Водойми потік Бурдаківці
Відстань до
районного центру 		25 км
Найближча залізнична станція Скала-Подільська
Відстань до
залізничної станції 		10 км
Місцева влада
Адреса ради 48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е
Карта
Бурдяківці. Карта розташування: Україна
Бурдяківці
Бурдяківці
Бурдяківці. Карта розташування: Тернопільська область
Бурдяківці
Бурдяківці
Мапа
Мапа

CMNS: Бурдяківці у Вікісховищі

Поштове відділення — Бурдяківське. До 2020 центр сільської ради, якій були підпорядковані село Дубівка та хутір Збриж. Приєднані хутори Кругла та Когутівка.

Населення — 1091 особа (2003).

Географія ред.

Село розташоване на відстані 358 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя та 13 км від міста Борщів. Селом тече потік Бурдаківці.

Сусідні населені пункти:

Клімат ред.

Для села характерний помірно континентальний клімат. Боришківці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Бурдяківців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C −1,4 0,2 5,3 13,9 19,8 22,8 24,0 23,3 19,4 13,2 5,9 1,0
Середня температура, °C −4,7 −3,2 1,3 8,6 14,3 17,4 18,8 17,9 14,1 8,6 2,9 −1,9
Середній мінімум, °C −8 −6,5 −2,7 3,4 8,8 12,1 13,6 12,6 8,9 4,0 −0,1 −4,7
Норма опадів, мм 33 32 32 52 74 100 99 65 54 35 35 38
Джерело: http://fr.climate-data.org/location/263981/

Історія ред.

Неподалік Бурдяковець виявлено археологічні пам'ятки епохи бронзи, залишки поселень трипільської і черняхівської культур, на присілку Кругла на поч. XX століття розкопано декілька скіфських курганів. Біля присілку Збриж поселення часів Київської Русі.

У 16 столітті село було у власності панів Борзяковських.

Назва села походить від назви річки Бурда.

 
Дитячий садок "Рідної Школи" у селі Бурдяківці, 1937 рік.

На початку 19 століття селом володів граф Йоган Тарло, відтак — граф Аґенор Ґолуховський.

В 1917 році біля села відбувся останній бій Гуцульської сотні легіону УСС.

У селі діяли читальня «Просвіти», кооператива «Сільського господаря», «Луг».

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[1][2]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[3].

Населення ред.

У 1810 році в селі була 221 родина, 158 житлових будинків і 1058 мешканців[4].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1214 осіб, з яких 546 чоловіків та 668 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1087 осіб[6].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 99,54 %
російська 0,18 %
білоруська 0,09 %
угорська 0,09 %

Пам'ятки ред.

Пам'ятник Тарасові Шевченку ред.

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.

Встановлений 1964 р. Скульптор — В. Одрехівський (Львів).

Скульптура — карбована мідь, постамент — камінь, мармурова крихта.

Скульптура — 2,5 м, постамент — 1 м.[8][9]

Соціальна сфера ред.

Діють художньо-меморіальний музей Л. Левицького (від 1998), загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, 2 магазини.

Спорт ред.

Футбольний клуб КАМ (тренер Анатолій Коник[10]), який представляв село під час розіграшу першості області-2015, посів 3-є місце.[11]

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Проживали ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  2. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  3. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  4. ↑ Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809—1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809—1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198—204.
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 27. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  9. ↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
  10. ↑ Пройдений етап змагань підсумовують представники команд, які беруть участь у цьогорічних обласних футбольних баталіях. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
  11. ↑ Турнірна таблиця. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
  12. ↑ І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 105, 127.

Література ред.

Посилання ред.

У Вікісловнику є сторінка Бурдяківці.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бурдяківці&oldid=41161395