Вікіпедія

Буковина (футбольний клуб)

професійний футбольний клуб з Чернівців
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буковина (значення).

«Букови́на» — український футбольний клуб з міста Чернівці. Заснований в 1958 році під назвою «Авангард». У радянські часи команда двічі (у 1982 і 1988) ставала чемпіоном УРСР і тричі (у 1968, 1980 і 1989) срібним призером. Тричі доходили до чвертьфіналу кубка УРСР. У 1990 році ставала переможцем Другої ліги СРСР. Проте найвищим досягненням клубу в чемпіонатах Радянського Союзу є 5-е місце в Першій лізі СРСР. За часів незалежної України команда ставала срібним призером Першої ліги України в 1996 році, і двічі переможцем Другої ліги України в 2000 і 2010 році. У 1992 році команда зайняла 6-е місце у Вищій лізі, яке по праву вважається кращим досягненням в першості України, а в Кубку України — вихід в 1/8 фіналу в сезонах 1992, 1993/94 та 2011/12.

«Буковина» (Чернівці)
Повна назва Футбольний клуб
«Буковина» Чернівці
Прізвисько жовто-чорні
Засновано 22 червня 1958 (65 років)[1]
Населений пункт Чернівці, Україна Україна
Стадіон «Буковина»
Вміщує 12 076
Власник Україна ТОВ «ФК „Буковина“»
при підтримці
компанії «Dmart» та
СК «Прометей»
Президент Україна Андрій Сафроняк
Головний тренер Україна Андрій Мельничук
Ліга Перша ліга
2022/23 7 (група А)
3 (група 2)
Загальний залік: 11-е місце
Вебсайт bukfc.com
Домашня
Виїзна

Історія ред.

Історія назв ред.

  • 1958—1964: «Авангард»
  • 1965—дотепер: «Буковина»

Історія клубу ред.

Див. також: «Буревісник» (Чернівці)

В радянську добу ред.

У 1958 році в Чернівцях була створена футбольна команда «Авангард». Тому ж року команда дебютувала в чемпіонаті України, і набравши 22 очки, опинилася на другому місці в 5-й зоні. У 1959 році «Авангард» набрав однакову кількість очок з командами Луцька та Мукачева, але за різницею м'ячів виявився третім.

1960 став дебютним для чернівецької команди в класі «Б» (перша зона УРСР) чемпіонату СРСР. За результатами сезону буковинці посіли 8 місце. Наступні роки «Авангард» провів серед середняків турнірної таблиці в одній із зон УРСР, а в стикових матчах за фінальні місця зіграв наступним чином: 1961 — 18, 1962 — 29, 1963 — 29, 1964 — 28.

У 1965 році команда змінила назву на «Буковина». А за підсумками чемпіонату зайняла 7 місце у класі «Б» другої зони УРСР. У стикових іграх за 19 – 24 місця чернівчани опинилися на 20 сходинці.

У сезоні 1966 буковинці посіли 10 місце в другій українській зоні. У стикових іграх за 19–20 місця переграли житомирське «Полісся» — 3:2, 1:1. В наступному сезоні чернівчани фінішували на 14 місці.

Найбільш вдалий сезон у класі «Б» чернівецька «Буковина» провела в 1968 році. Команда під управлінням Віктора Лебедєва зуміла посісти другий рядок турнірної таблиці. Протягом сезону 1968 на перших позиціях перебували команди «Буковина» та «Авангард» з Тернополя. В результаті на першій сходинці опинилися представники Тернополя — 66 очок, а на другому — «Буковина» — 60. Фінальний турнір за 1-8 місця проходив у Чернівцях і Тернополі. На вирішальному етапі змагалися по чотири найкращі команди з двох українських зон. Чернівецькі і тернопільські футболісти набрали по 11 очок. Додатковий матч за звання чемпіона України відбувся у Тернополі. Перемогла команда «Авангард» — 2:0. Чемпіонське звання вибороли гравці з Тернополя, а буковинці опинилися на другому місці.

У сезоні 1969 чернівецька «Буковина» вперше виступала у другій групі класу «А», де посіла 9 сходинку. Наступного сезону підопічні Михайла Михалини також виступили непогано – 8 місце.

У 1971 році другу групу реорганізували у другу лігу. «Буковина» під керівництвом майстра спорту Анатолія Сучкова зайняла лише 16 місце. Кращим бомбардиром команди став Віктор Росс – 13 голів. У сезоні 1972 чернівчани виступили ще гірше – 21 місце серед 24 команд. Чемпіонат 1973 чернівчани розпочали невдало. Як наслідок, у Чернівці працювати старшим тренером приїхав колишній гравець київського «Динамо», майстер спорту міжнародного класу Федір Медвідь. «Буковина» завершила сезон на 14 місці. А кращим бомбардиром став досвідчений Володимир Воронюк – 14 голів.

У перших турах сезону 1974 чернівчани набрали лише два очка. Згодом команду залишив старший тренер Федір Медвідь, а його місце зайняв Анатолій Молотай. Колектив із останнього місця зумів піднятися на 14 сходинку. Найкраще з нападників зіграв Янош Габовда – 14 м’ячів. Сезон 1975 чернівецька команда розпочала з кількома новими гравцями. Упродовж усього першого кола підопічні Анатолія Молотая перебували серед лідерів. На жаль, втриматися у лідируючій групі буковинцям не вдалося. Чемпіонат завершили на десятій сходинці.

У чемпіонаті 1976 свою першу перемогу чернівецька «Буковина» спромоглася здобути лише у дванадцятому турі. Тож Анатолію Молотаю довелося залишити посаду старшого тренера. На Буковину приїхав екс – капітан київського «Динамо», заслужений тренер України Абрам Лерман. Розпочалося омолодження складу команди. Команда завершила сезон лише на 14 сходинці. В сезоні 1977 чернівчани покращивши свою гру, завершили сезон на 9 сходинці.

Чемпіонат 1978 став для «Буковини» найкращим за 8 – річну історію виступів у другій лізі. Чернівчани посіли 5 місце. До третьої сходинки, яку посіло київське СКА, підопічним Абрама Лермана не вистачило лише 3 очок.

У чемпіонаті 1979 чернівчани також посіли 5 місце. Як і торік, для того щоби посісти призове місце, «Буковині» знову не вистачило трьох очок. На жаль, у 1979 році помер старший тренер чернівецької команди Абрам Лерман. Чернівецьку команду очолив 42 – річний львівський фахівець Борис Розсихін. Наступного успіху команда з Чернівців досягла в 1980 році. Підопічні Бориса Розсихіна зайняли 2-е місце в першості, поступившись лише ЦСКА (Київ). У сезоні 1981 старшим тренером «Буковини» став Олександр Павленко, під керівництвом якого команда посіла 4 сходинку.

1982 приніс «Буковині» золото. Після першого кола чернівчани займали другу сходинку — 32 очки, лідирував павлоградський «Колос». У другому колі чернівчани переграли «Колос» з рахунком 3:0. Три м'ячі у ворота суперника забив Віктор Олійник. Незабаром підопічні Олександра Павленка завоювали чемпіонське звання. До цього званню чернівецька команда додала «Рубіновий кубок» за найбільшу кількість забитих голів — 71. У турнірі за вихід у першу союзну лігу чернівчани виступили невдало. «Буковина» поступилася у двох поєдинках білоруській команді «Дніпро» (Могильов) — 1:2, 1:2 і поділила очки з самаркандським «Динамо» — 3:2, 0:4.

В сезоні 1983 стабільної гри підопічні Олександра Павленка вже не продемонстрували. Як наслідок, перше коло завершили на 10 сходинці, а за підсумками чемпіонату буковинці посіли 6 місце. Перед стартом чемпіонату 1984 «Буковині» майже вдалося зберегти склад. Але на жаль, чернівчани знову виступили нижче своїх можливостей і завершили чемпіонат на 14 місці.

Чемпіонат 1985 «Буковина» завершила на 9 сходинці. Блискуче проявив себе Віктор Мглинець, який став кращим бомбардиром команди (20 голів). Перед початком сезону 1986 замість Олександра Павленка старшим тренером «Буковини» знову став Борис Розсихін. У команді відбулися серйозні зміни, проте сезон видався не вдалим – 15 місце. Після чого Борис Андрійович залишив Чернівці і замість нього старшим тренером «Буковини» став Юхим Школьников, під керівництвом якого команда посіла 4 місце. Після кількох невдалих сезонів, цей результат був розцінений як непоганий.

Перед сезоном 1988 перед «Буковиною» стояло завдання здобути чемпіонське звання і поборотися за вихід до першої ліги. Виступи в чемпіонаті буковинці почали не дуже вдало. Команда тренера Юхима Школьникова втратила очки на своєму полі в матчах з павлоградським «Шахтарем» (1:2), полтавська «Ворскла» (1:1), поступилася на виїзді черкаському «Дніпру» (0:1). Перше коло буковинці завершили на третій позиції. У другому колі «Буковина» зуміла обійти СКА (Одеса), а потім витримати конкуренцію з боку полтавської «Ворскли». Так після шестирічної перерви «Буковина» знову перемогла у другій лізі.

Для виходу в першу лігу чернівецької «Буковині» знову належало зіграти в перехідному турнірі. Цього разу суперниками чернівчан були воронезький «Факел» та «Уралмаш» зі Свердловська (нині Єкатеринбург). У домашніх зустрічах команда здобула дві перемоги з однаковим рахунком 2:1. На виїзді «Буковина» перемогла «Уралмаш» з рахунком 2:0. Доля путівки до першої ліги вирішувалася в матчі «Факел» — «Буковина». Цей поєдинок виграв «Факел» — 2:0. «Буковина» знову не змогла підвищитися в класі.

У сезоні 1989 «Буковина» стала другою, поступившись луцькій «Волині». У тому ж сезоні автобус чернівецької команди потрапив у аварію, як наслідок команда пережила сильний шок. Заслужений тренер УРСР: Юхим Школьников постраждав найбільше та потребував тривалого лікування. Як пізніше він сам зазначив, що напевно це і стало головною причиною того, що вони не змогли знову завоювати чемпіонське звання, а саме: ліквідувати відставання від команди Віталія Кварцяного, яка тим часом перебувала у значному відриві.

У сезоні 1990 «Буковина» повернулася на перше місце. Перед стартом сезону відбулася реорганізація чемпіонату СРСР. Були створені три проміжні «буферні» зони між першою і другою лігами. Переможці цих зон отримували можливість отримати путівку в першу лігу без перехідних ігор. І «Буковині» це вдалося. Перше місце і підвищення в класі було завойовано.

Останній радянський чемпіонат «Буковина» провела в першій лізі, зайнявши 5-е місце.

Український період ред.

Перший офіційний матч «Буковина» провела 10 лютого 1992 року, зігравши із хмельницьким «Поділлям» в рамках 1/32 фіналу кубка України, в якому в серії післяматчевих пенальті здобула перемогу. Цей матч увійшов в історію, як перший офіційний футбольний матч в історії незалежної України.

У першому чемпіонаті України «Буковина» стартувала в групі «Б» вищої ліги. Протягом дев'яти турів буковинці йшли без поразок. Команда зуміла обіграти дніпропетровський «Дніпро», тернопільську «Ниву», луцьку «Волинь», зіграти внічию з київським «Динамо». У результаті «Буковина» опинилася в своїй підгрупі на 6-му місці.

Першу половину наступного чемпіонату з сімома перемогами в активі і всього чотирма поразками (15 турів), команда завершила на четвертому місці. Попереду були лише «Дніпро» (на 4 очки), «Шахтар» (на 3) та «Динамо» (на 2), такими темпами і в боротьбу за єврокубки можна було б вступити[2].

Проте в зимове міжсезоння фінансування клубу урізали і один за одним почали залишати ключові гравці, що призвело до стрімкого зниження і розгромних поразок — 12 місце за підсумками сезону. А в сезоні 1993/94 команда і зовсім вилетіла з Вищої ліги, посівши передостаннє місце.

У першій лізі продовжилося падіння. Ні повернення в команду Юхима Школьникова, ні посилення досвідченими гравцями інших команд не принесли «Буковині» досить перемог. Підсумок — 15-е місце.

У сезоні 1995/96 перед командою стояло завдання добути путівку у вищу лігу. «Буковина» отримала непогане поповнення складу і за підсумками сезону стала другою. За регламентом того сезону лише перша команда підвищувалася в класі. Цією командою стала полтавська «Ворскла». «Буковину» знову покинули ключові гравці. Сезон 1996/97 — 9 місце.

У сезоні 1997/98 «Буковина» боролася за виживання, але в перехідному турнірі зберегла прописку в Першій лізі. У сезоні 1998/99 чернівецька команда понизилася в класі. «Буковині» вдалося за один сезон завоювати золоті медалі Другої ліги і повернутися в Першу. У сезоні 2000/01 команда зайняла останнє місце в Першій лізі.

Першість другої ліги сезону 2001/02 «Буковина» завершила на 7-му місці. У наступних сезонах у другій лізі «Буковина» виступала так: 2002/2003 — 13 з 15, 2003/2004 — 12 з 16, 2004/2005 — 6 з 15, 2005/2006 — 6 з 15, 2006/2007 — 10 з 15, 2007/2008 — 4, 2008/2009 — 9.

Перед сезоном 2009/2010 Буковину викупили бізнесмени з Харкова. В сезоні 2009/2010 команду очолив Вадим Заяць і після 9-річної перерви «Буковина» здобула місце у Першій лізі, впевнено посівши перше місце в Другої ліги України. У 2010/2011 сезоні, «Буковина» провела досить-таки впевнений сезон, незважаючи на тривалу перерву — 7 місце.

У сезоні 2011/2012 Буковина посіла 6 місце, також клуб почав отримувати фінансову підтримку від Дмитра Фірташа. А по завершенню сезону команда отримала від Ігоря Коломойського найбільші в своїй історії преміальні (1 млн доларів) за матч останнього туру проти ФК «Севастополь», в якому буковинська команда не дозволила гостям із Криму себе обіграти, цим же перекреслила їхній вихід до УПЛ.

У сезоні 2012/2013 Буковина посіла 4 місце. З огляду на те що алчевська «Сталь» залишається у Першій лізі, а наступна за нею «Олександрія» відмовилася підвищуватися у класі, в сезоні 2013/14 «Буковина» подала заявку на виступ у Прем'єр-лізі. Однак через відсутність необхідної інфраструктури клубу для Прем'єр-ліги, заявка була відхилена ФФУ.

Після відмови ФФУ бізнесмени з Харкова та люди з оточення Дмитра Фірташа перестали фінансувати «Буковину» і в сезоні 2013/2014 клуб, почав відчувати фінансові проблеми, у зв'язку з цим команду залишили ряд провідних гравців і головний тренер команди. Новим головним тренером став Юрій Гій.

З початком нового 2014/2015 сезону ситуація в команді була складною, а клуб міг припинити своє існування. Але з приходом нового президента Сергія Гринюка, ситуація в клубі стабілізувалася, і головним завданням стало збереження прописки в першій лізі.

По завершенню сезону чернівецька команда зайняла останнє місце в чемпіонаті України серед команд першої ліги сезону 2014/15. Посаду головного тренера залишив Юрій Гій, обов'язки головного тренера виконував Олександр Гуменюк. А доля клубу визначалася 19 червня 2015 на черговій Конференції ПФЛ.

Після проведення якої було прийнято рішення, що «Буковина» братиме участь у чемпіонаті України сезону 2015/2016 у другій лізі, а новим головним тренером став Віктор Мглинець. Під керівництвом нового головного тренера та президента клубу, команду поповнили великий склад нових виконавців, а також клуб отримав нових спонсорів. На міжсезоння команда вирушила на 4 місці, відстаючи на 8 очок від першого місця та на 4 очки від другого. За міжсезонний час чернівецька команда для здобуття високих завдань провела велику ротацію в складі, проте впевнено виконати їх не змогла.

29 травня 2016 року, в чернівецької команди відбулися збори. Під час яких стало відомо, що у відставку вирішили подати головний тренер Віктор Мглинець і його помічник Богдан Самардак. Виконуючим обов'язки головного тренера було призначено екс-захисника «Буковини» Романа Шпірнова, який вже тривалий час працював у клубі. Останній матч чемпіонату «Буковина» провела проти вже чинного чемпіона «Колоса» (Ковалівка), де зіграла в результативну нічию (2:2) і в результаті посіла четверту сходинку у турнірній таблиці. При цьому цей результат дозволив «Буковині» вийти до Першої ліги, в зв'язку з розширенням складу учасників. В сезоні 2015/2016 чемпіонату України «Буковина» стала єдиною командою з усіх ліг, яка не зазнала жодної домашньої поразки.

Новий сезон команда розпочала під керівництвом нового наставника, а саме ним став колишній гравець національної збірної України та багатьох вітчизняних команд Сергій Шищенко. У грудні 2016 року Сергій Юрійович разом зі своїм помічником (Григорій Чурілов) подав у відставку. Із січня 2017 року до призначення нового наставника тренування та підготовку команди до весняної частини чемпіонату проводив Андрій Нікітін та Роман Шпірнов. Новим головним тренером став Олег Ратій, а Андрій Дмитрович і Роман Вікторович в новому тренерському штабі залишилися на попередніх посадах. Також до тренерського штабу увійшов Руслан Гунчак та Валентин Слюсар. У червні того ж року за обопільною згодою сторін співпраця між Олегом Борисовичем і командою була припинена. Під його керівництвом чернівецька «Буковина» зіграла 15 офіційних матчів (3 перемоги, 5 нічиїх, 7 поразок). Також посаду помічника головного тренера залишив Валентин Слюсар. А за підсумками сезону «Буковина» зайняла 16 місце та покинула першу українську лігу.

У липні 2017 року в якості виконуючого обов'язки головну команду буковинського краю очолив Юрій Крафт. Яку наприкінці серпня того ж року залишив за власним бажанням, передавши управління іншому відомому буковинському фахівцю Віктору Івановичу Мглинцю, який вже двічі обіймав цю посаду. Під його керівництвом «Буковина» до кінця 2017/18 сезону зіграла 23 офіційних матча (9 перемог, 6 нічиїх, 8 поразок) і зайняла 6-е місце в своїй групі. На зимове міжсезоння сезону 2018/19 команда вирушила на останній сходинці в тій же групі, маючи в своєму активі 12 набраних очок (3 перемоги, 3 нічійних результата та 11 поразок), в той же час клуб покинув і головний наставник.

Виконуючим обов'язки головного тренера, керівництво вирішило призначити Віталія Куницю, а його помічником Сергія Гамаля, також пізніше до тренерського штабу приєднався Роман Нестеренко, який відповідає за підготовку воротарів. А вже на початку лютого 2019 року, відбулися загальні збори членів громадської організації ФСК «Буковина», де власне вибирали і саме керівництво. У підсумку президентом чернівецького клубу став Вадим Заяць, а генеральним директором був обраний Валерій Королянчук. 2 травня того ж року Віталій Вікторович написав заяву про звільнення з посади головного тренера, а президент в свою чергу вирішив її розглянути та задовольнити. У підсумку команду в якості виконуючого обов'язки очолив Роман Нестеренко, який в підсумку так і не зміг вивести команду з останнього місця. Під керівництвом Віталія Куниці та Романа Нестеренка команда провела по 5 офіційних матчів (на чолі із першим — 1 перемога, 3 нічиї та 1 поразка, із другим — 1 перемога та 4 поразки).

У літнє міжсезоння команду очолив Андрій Мельничук, а в тренерський штаб увійшли Степан Маковійчук, Валентин Заяць та Юрій Кисилиця. Проте вже згодом Андрій Ярославович подав у відставку, а обов'язки головного наставника перейшли до Степана Івановича. В підсумку достроковий 2019/20 сезон команда завершила на 8 сходинці. У зимове міжсезоння 2020/21 головний тренер Маковійчук залишив займану посаду, а команда в свою чергу під його керівництвом завершила першу частину сезону в середині турнірної таблиці. У березні 2021 року новим головним тренером став 33-х річний Євген Коваленко, а його помічником став такий же молодий спеціаліст Павло Таран. Також як і раніше в тренерському штабі залишилися Юрій Кисилиця та Валентин Заяць. Склад команди в свою чергу змінився на половину і сезон в підсумку був завершений на 7 позиції.

Достроковий 2021/22 сезон[3] команда завершила на 9 сходинці у своїй групі. Тренерським процесом в даному сезоні керував спочатку Коваленко, а після його звільнення обов'язки головного тренера виконував Юрій Кисилиця. Сезон 2022/23 клуб вже розпочав у першій лізі, під керівництвом добре знайомого Андрія Мельничука. До тренерського штабу теж увійшли тренери, які вже працювали в клубі: Павло Таран та Григорій Чурілов. Склад команди в порівнянні із минулим змінився більше ніж на 80%. Також клуб отримав нове керівництво на чолі з молодим президентом – Андрій Сафроняк (вихованець команди та колишній гравець). Сезон, який проходив у два етапи «Буковина» завершила на 11 позиції в загальному рейтингу — перший етап видався провальним (передостаннє місце в групі), проте вже на другому етапі команда потрапивши до групи «вибування» впевнено зберегла місце в першій лізі (3-е місце в групі).

Стадіон ред.

 
Стадіон «Буковина»
Докладніше: Буковина (стадіон)

Стадіон був побудований на базі повоєнного стадіону «Динамо», будівництво почали в 1956-му, і в тому ж році він і запрацював. У 1967-му стадіон глобально реконструювали (побудували практично заново), і тому в багатьох довідниках цей рік позначають як рік будівництва та офіційного відкриття. На честь річниці цього відкриття, в 1968 році був проведений товариський матч в якому зустрілися місцева «Буковина» та діючий чемпіон СРСР київське «Динамо».

Протягом своєї історії футбольний клуб «Буковина» прийняв на цьому стадіоні чимало іменитих клубів, таких як: київське «Динамо», дніпропетровський «Дніпро», донецький «Шахтар», санкт-петербурзький «Зеніт» і багато інших не менш важливих футбольних команд в історії футболу грали на цьому стадіоні.

У 2000 році на стадіоні були встановлені індивідуальні пластикові сидіння, через що місткість споруди зменшилася з 17 000 до 12 000 місць. У 2015 році на стадіоні провели реконструкцію табла замість електронного 15 × 10, вмонтували цифрове інформаційне, а у 2016 році частково провели реконструкцію адміністративних і підтрибунних приміщень стадіону. На даний момент на стадіоні проходять матчі чемпіонату України і кубка України, а також матчі ветеранського чемпіонату, дитячо-юнацькі турніри і фінали суперкубка та кубка Чернівецької області.

Призові склади «Буковини» ред.

  СРСР ред.

«Буковина» п'ять раз ставала призером чемпіонатів УРСР: у 1968 році в класі «Б» — срібні медалі, у другій лізі в 1980 році — срібло, 1982 і 1988 роках — золоті медалі і в 1989 році — срібло. І один раз призером чемпіонату СРСР: у 1990 році. У становлення команди найбільший вклад внесли три тренери — майстри спорту А. Д. Лерман, А. Г. Павленко і Ю. Г. Школьников, який за сумарними результатами досягнень керованих ним команд ділить разом з Гулевським перше-друге місце серед найкращих наставників УРСР.

«Буковина» — 1968 ред.

Срібні призери Чемпіонату УРСР:

Воротарі — Чоба Кахлик та Олександр Пронін; польові гравці — Анатолій Рабич, Федір Чорба, Леон Гросс, м/с СРСР Володимир Сорокін, Валерій Коханов, Іван Зубач, м/с СРСР Олександр Павленко, Валерій Тимофєєв, Петро Кобичік, м/с СРСР Мирослав Криж, Йосип Бордаш, Володимир Степаненко, Володимир Воронюк, м/с СРСР Михайло Мельник, Валерій Семенов, Іван Пинзар, Олександр Томах (старший), Сергій Горшунов.

Старший тренер Віктор Лук'янович Лебедєв, тренер — м/с СРСР Анатолій Федорович Савицький.

«Буковина» — 1980 ред.

Срібні призери Чемпіонату УРСР:

 
Борис Рассихін — Головний тренер «Буковини» (1979—1981 рр.)

Воротарі — Володимир Нікітін і Василь Мудрей; польові гравці — Юрій Ковба (капітан команди), Віктор Барчук, Степан Крупей, Роман Угренчук, Юрій Гій, Сергій Шмундяк, Володимир Сакалов, Олександр Мороз, Ігор Заводчиков, Віктор Максимчук, Олександр Репутацький, Ігор Калита, Сергій Пивоваров, Іван Нагірний, Валерій Чернецький, Олег Чорноус, Валерій Богуславський, Анатолій Рабич.

Старший тренер — м/с СРСР Борис Андрійович Рассихін, тренер — Юрій Михайлович Дячук-Ставицький, начальник команди — Михайло Володимирович Арсеній, адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

«Буковина» — 1982 ред.

Переможці Чемпіонату УРСР:

 
Віктор Олійник — Найкращий бомбардир в історії клубу.

Воротарі — Геннадій Савко та Василь Мудрей; польові гравці — Віктор Барчук (капітан команди), Іван Гакман (віце-капітан), Роман Угренчук, Сергій Шмундяк, Віктор Олійник, Валерій Богуславський, Юрій Гій, Віктор Максимчук, Роман Вербовський, Ігор Заводчиков, Юрій Ілюк, Валерій Чернецький, Віктор Ряшко, Олег Чорноус, Володимир Стасінець, Олег Арійчук. У першому колі за «Буковину» грав Віктор Пасулько, який перейшов в одеський «Чорноморець», а потім — московський «Спартак» (обидві команди вищої ліги).

Старший тренер — м/с СРСР Олександр Георгійович Павленко, тренер — м/с СРСР Іштван Дьєрдьєвич Шандор, начальник команди — Михайло Володимирович Арсеній, адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

«Буковина» — 1988 ред.

Переможці Чемпіонату УРСР: Воротарі — Микола Чеботар (віце-капітан команди) та Віталій Толмачов; польові гравці — Юрій Гій (капітан команди), м/с СРСР Віктор Будник, Олег Бурчак, Андрій Гузієнко, Василь Задорожняк, Валерій Королянчук, Юрій Кошкін, Віктор Мглинець, Віктор Олійник, Сергій Походзіло, м/с СРСР Юрій Махиня, Валерій Сарафінчан, Юрій Шелепницький, Юрій Черенков, Дмитро Білоус, Володимир Цап, Олександр Томах (молодший), Каміль Мінгазов, Володимир Рубцов.

Головний тренер — м/с СРСР Юхим Григорович Школьников, начальник команди — Володимир Тарасович Сакалов, тренер — Валерій Олександрович Богуславський, тренер-адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

 
Юхим Школьников — Головний тренер «Буковини» (1987—1992, 1995—1996 рр.)

«Буковина» — 1989 ред.

Срібні призери Чемпіонату УРСР:

Воротарі: Анатолій Чистов та Віталій Толмачов; польові гравці: Юрій Гій (капітан команди), Валерій Сарафінчан, Олег Бурчак, Валерій Королянчук, Андрій Гузієнко, Віктор Мглинець (віце-капітан), Віктор Будник, Сергій Походзіло, Олександр Бобаріко, Юрій Махиня, Василь Задорожняк, Юрій Черенков, Віктор Олійник, Сергій Соботюк, Володимир Цап, Валерій Алістаров, Каміль Мінгазов, Сергій Задорожняк, Олександр Томах (молодший).

Головний тренер — м/с СРСР Юхим Григорович Школьников, начальник команди — Володимир Тарасович Сакалов, тренер — Валерій Олександрович Богуславський, тренер-адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

«Буковина» — 1990 ред.

Переможці Чемпіонату СРСР (друга ліга) зона «Захід»:

 
Віктор Мглинець — Один із найкращих бомбардир в історії клубу.

Воротарі — Володимир Циткін, Віктор Жук, Олександр Сабодаш, польові гравці: Віктор Мглинець (капітан команди), Валерій Сарафінчан, Микола Литвин, Василь Задорожняк, Олександр Бобарико, Валерій Королянчук, Андрій Гузієнко, Віктор Будник, Леонід Федоров, Олег Бурчак, Валерій Алістаров, Сергій Соботюк, Іван Руснак, Сергій Шелест, Володимир Цап, Володимир Коман, Борис Фінкель, Юрій Черенков, Олександр Іванов.

Головний тренер — м/с СРСР, заслужений тренер УРСР Юхим Григорович Школьников, начальник команди — Ярослав Володимирович Герасимович, тренер — Валерій Олександрович Богуславський, тренер-адміністратор — Володимир Дмитрович Воронюк.

  Україна ред.

Нижче перераховані гравці, які були задіяні більш ніж в 5 матчах

«Буковина» 1995—1996 ред.

Срібні призери Першої ліги України: Воротарі: Павло Сиротін, Юрій Мелашенко, Георгій Бабуадзе; польові гравці: Віктор Мглинець (капітан команди), Олег Бенько, Олег Кучер, Вадим Заяць, Роман Русак, Ігор Харковщенко, Денис Філімонов, Микола Головачук, Віктор Олійник, Борис Фінкель, Дмитро Білоус (віце-капітан), Віталій Мінтенко, Ігор Сарнавський, Богдан Самардак, Юрій Жабинський, Сергій Сапронов, Теймураз Гаделія, Сергій Процюк, Володимир Чолокава, Василь Задорожняк, Юрій Гій, Ярослав Заяць, Віталій Марков, Сергій Процюк, Валерій Шаповалов.

Головний тренер — Юхим Григорович Школьников, тренер — Валерій Олександрович Богуславський.

«Буковина» 1999—2000 ред.

Переможці Другої ліги України: Воротарі: Павло Сиротін, Василь Раковіца, Валентин Копільчук; польові гравці: Віктор Мглинець (капітан команди, з січня 2000 року — граючий тренер), Орест Швець, Сергій Гамаль, Роман Големба, Володимир Павлов, Ігор Мигалатюк, Микола Головачук, Руслан Гунчак, Ельдар Ібрагімов, Ярослав Солкан, Роман Шпірнов, Юрій Шелепницький, Олександр Дергачов, Дмитро Білоус, Роман Зароченцев, Юрій Сулименко, а також Руслан Платон, Іван Федик, Олександр Доскалюк, Валерій Гуцуляк, Владислав Мальцев, Віталій Ісаєв, Петро Голубка, Василь Шеремета, Микола Будзан.

Головний тренер — Михайло Миколайович Лахнюк (1-а ч. с.) / Юрій Володимирович Гій, тренер: Віктор Борисович Олійник.

«Буковина» 2009—2010 ред.

Переможці Другої ліги України:

 
Вадим Заяць — Головний тренер «Буковини» (2010—2013 рр.)

Андрій Мельничук, Микола Збарах, Петро Климус, Павло Іванов, Ілля Гагуха, Сергій Шевцов, Євген Чуприна, Сергій Жижиян, Ігор Мігалатюк, Роман Ємельянов, Сергій Ільїн, Андрій Драголюк, Роман Дорош, Олександр Донець, Сергій Дяченко, Роман Марченко, Євген Кубай, Олег Керчу, Вадим Пислар, Владислав Коробкін, Степан Маковійчук, Роман Степанков, Олександр Семенюк, Григорій Сахнюк, Олександр Георгійчук, Денис Стоян.

Головний тренер — Микола Іванович Трубачов (1-а ч. с.) / Вадим Григорович Заяць, тренер: Віктор Борисович Олійник.

Гвардійці буковинського клубу ред.

Гравці-рекордсмени[4] ред.

З найбільшою кількістю матчів ред.

(200 та більше)

Гравець Матчів
Юрій Гій 508
Роман Угренчук 480
Анатолій Рабич 457
Володимир Воронюк 441
Валерій Семенов 429
Віктор Мглинець 395
Віктор Олійник 381
Дмитро Білоус 375
Валерій Сарафінчан 372
Юрій Шелепницький 361
Віктор Максимчук 340
Сергій Шмундяк 335
Володимир Нікітін 335
Олег Керчу 314
Іван Гакман 304
Ігор Заводчиков 288
Віктор Росс 279
Чоба Кахлик 270
Василь Задорожняк 262
Володимир Павлов 254
Сергій Гамаль 252
Іван Пинзар 249
Валерій Богуславський 242
Роман Шпірнов 238
Степан Маковійчук 237
Федір Чорба 224
Олександр Павленко 220
Валерій Королянчук 216
Олег Бурчак 213
Віктор Будник 205
Віктор Осадчук 204
Ігор Мігалатюк 202
Мурат Церіков 201
Борис Фінкель 200

З найбільшою кількістю голів ред.

(50 та більше)

Гравець  
Віктор Олійник 142
Володимир Воронюк 125
Віктор Мглинець 108
Сергій Шмундяк 101
Василь Палагнюк 68
Дмитро Білоус 67
Валерій Семенов 62
Борис Фінкель 58
  • Примітка: ймовірно, що в даному списку повинно знаходитися ще ряд гравців, статистика яких вимагає уточнення. Наприклад: Олександр Пронін, Петро Кобичик, Леон Гросс.

В період СРСР ред.

Найбільше ігор
Найкращий бомбардир

В український період ред.

Найбільше ігор
Найкращий бомбардир

Історія емблеми клубу ред.

Футбольний клуб — це маленька держава. Зі своїм президентом, бюджетом, органами управління. Як у кожної держави, у футбольного клубу є атрибути спортивної геральдики. Герб (Емблема) — один з найважливіших атрибутів.

На емблемі ФК «Буковина» зображено стилізований фрагмент Чернівецького національного університету, як символ духу Буковини. А ось герб в період з 2009 по 2020 рік був створений з урахуванням особливостей регіону — характерних рис його природи і культури. У центрі емблеми представлений фрагмент герба обласного центру міста Чернівці: срібні ворота і три золоті горіхи буків на зеленому полі. Насіння бука символізують ліси Буковини, урожай, достаток і щедрість. Навколо щита — вінок з гілок бука. Вони об'єднані синьо-жовтою стрічкою, яка відображає кольори державного прапора України.

Першою емблемі надали круглу основу в середині з фрагмент назви клубу в традиційних жовто-червоних кольорах (форма футболістів 60-х років) на зеленому полі, а потім емблемі надали більш сучасний образ в червоно-білих тонах, який за зовнішнім виглядом нагадував підкову: символ щастя. Після незалежності України емблему 80-х — 90-х років змінили на український стиль, а саме додали герб обласного центру а напис відобразили в кольорах державного прапора України. До 2020 року у всіх випадках на емблемах завжди був присутній футбольний м'яч і насіння (саджанець) бука.

  •  
    Емблема клубу в радянський період 1960-х — 1980-х років
  •  
    Емблема клубу в радянський період 1980-х — 1990-х років
  •  
    Емблема клубу в український період до 2009 року
  •  
    Емблема клубу в український період 2009 року
  •  
    Емблема клубу в український період з 2010 по 2020 рік
  •  
    Нинішня Емблема клубу (з 2020 року)

Уболівальники ред.

На стадіоні «Буковина» найвідданіші вболівальники підтримують клуб у 5-му секторі. У вболівальників «Буковини» є головний девіз: «Виграєш ти, чи ні, ми з тобою — завжди!». Який уособлює вірність і лояльність уболівальників клубу як під час перемог, так і в години невдач. Матчі у Чернівцях супроводжуються перекликами між 5 сектором та чашею стадіону: «Слава Україні»! — «Героям слава»!, «Слава Нації»! — «Смерть Ворогам»!, «Україна!» — «Понад усе!». В оформленні прапорів і банерів фанати використовують червоно-чорні прапори УПА. Серед найбільш відомих і найбільших фанатських угруповань (так званих «фірм»): Чорний Град та Brave Lads.

Між командою і фанатами існують близькі стосунки, які проявляються затятою підтримкою команди під час кожного матчу незалежно від поточного рахунку на табло. Команда, в свою чергу, неодмінно дякує вболівальникам після кожної гри, незалежно від її результату. Також за межами поля фанати влаштовують фан-марші і різні акції в підтримку рідної команди.

Фани «жовто-чорних» дружать з вболівальниками «Карпат» (Львів), також мають хороші стосунки з уболівальниками «Динамо» (Київ). Ворогами вважають фанатів «Ниви» (Тернопіль), «Поділля» (Хмельницький), «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) і ФК «Львова». Найзапеклішим протистояння є матчі «Буковини» проти тернопільської «Ниви». Проте з лютого 2014 року діє всеукраїнське фанатське перемир'я[6].

Гімн клубу ред.

 
Заповнені трибуни стадіону (Західна сторона)
 
Заповнені трибуни стадіону (Східна сторона) — матч кубка України проти дніпропетровського «Дніпра» (2013 рік)

Крокуй вперед, «Буковино»!
До перемоги невпинно.
Ми всі команда єдина,
Вперед, «Буковино»! Вперед, «Буковино»!
Крокуй вперед, «Буковино»!

Де зелені ліси,
Де квітучі сади,
Там, де буки ростуть
і могутні дуби.
Край багатий на ріки і гори,
Буковиною звуться простори.

Крокуй вперед, «Буковино»!
До перемоги невпинно.
Ми всі команда єдина,
Вперед, «Буковино»! Вперед, «Буковино»!
Крокуй вперед, «Буковино»!

Із далеких років
До сьогоднішніх днів,
Тут сплелися на вік
У родині братів.
Люди різних народів і націй
Об'єднались у спорті і праці.

Приспів (2 рази):
Крокуй вперед, «Буковино»!
До перемоги невпинно.
Ми всі команда єдина,
Вперед, «Буковино»! Вперед, «Буковино»!
Крокуй вперед, «Буковино»!

ВП:АП
Михайло Васильович Грицкан
Запис на сайті

Фан-магазин ред.

 
Фан-магазин «Буковини»

5 жовтня 2012 року на розі вулиць Головної та О. Гузар було відкрито фан-магазин ФСК «Буковина».
У відкритті фан-магазину взяли участь секретар Чернівецької міської ради, почесний президент ФСК «Буковина» Віталій Михайлішин, гравці, персонал та представники тренерського корпусу ФСК «Буковина»[7]. Але у зв'язку з фінансовими проблемами в серпні 2014 магазин був закритий.

Форма ред.

Екіпірування ред.

Роки Виробники форми
1998—2007   Adidas
2007—2009   Umbro
2009—2010   Diadora
2010—2011   Joma
2011—2013   Adidas
2013—2014   Puma
2014—2015   Adidas
2015—2020   Joma
2020—2024   Nike
2024—т. ч.   Macron

Кольори і символіка ред.

 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
 
 
 
Гостьова
 
 
 
 
 
 
 
Основна
 
 
 
 
 
Гостьова
Жовтий Чорний Червоний

Поточний склад ред.

Станом на 26 березня 2024 року відповідно до офіційної заявки на сайті ПФЛ

 

Пономаренко
Солдат
Лопирьонок
Новотрясов
Дворовенко
Книш
Шалфєєв
Хамелюк
Гончарук
Фарасєєнко
Палагнюк
Орієнтовний стартовий склад «Буковини» у сезоні 2023/24.
№ Гравець Країна Дата народження
Воротарі
1 Богдан Степаненко   13 квітня 1996 (28 років)
30 Данило Каневцев   26 липня 1996 (27 років)
55 Іван Пономаренко   10 травня 1998 (25 років)
Захисники
4 Ігор Солдат     10 березня 1991 (33 роки)
8 Денис Рябий   4 серпня 2001 (22 роки)
16 Артур Новотрясов     19 липня 1992 (31 рік)
18 Денис Гарькавенко   11 березня 2004 (20 років)
21 Владислав Дворовенко   25 січня 1997 (27 років)
27 Дмитро Прокопчук   4 листопада 2000 (23 роки)
33 Іван Пець   11 вересня 1999 (24 роки)
71 Максим Лопирьонок     13 квітня 1995 (29 років)
Півзахисники
5 Владислав Хамелюк   4 травня 1998 (25 років)
6 Артем Рябий   4 серпня 2001 (22 роки)
7 Віталій Фарасєєнко   9 травня 2003 (20 років)
10 Ігор Чайковський   7 жовтня 1991 (32 роки)
11 Іван Будняк   17 січня 1999 (25 років)
14 Данило Книш   3 березня 1996 (28 років)
19 Богдан Духота   18 серпня 2001 (22 роки)
22 Роман Бодня   21 червня 2001 (22 роки)
23 Денис Власенко   16 березня 2004 (20 років)
26 Артем Цурупін   16 липня 1992 (31 рік)
76 Єгор Шалфєєв   3 жовтня 1998 (25 років)
Нападники
9 Данило Гончарук   13 липня 2002 (21 рік)
17 Андрій Андрейчук   17 лютого 2003 (21 рік)
77 Василь Палагнюк   7 березня 1991 (33 роки)

Трансфери. Сезон 2023/24 ред.

Літо 2023 ред.

Пішли:

№ Поз. Нац. Гравець
ВР   Марк Медведєв (тим. пр. фут. кар.)
ВР   Антон Задерейко (в/а →   «Поділля»)
ЗХ   Кирило Прокопчук (в/а →   «Нива» Б)
ЗХ   Василь Гакман (в/а →   «Верес»)
ПЗ   Володимир Столяр (тим. пр. фут. кар.)
ПЗ   Ілля Скрипник (→   «Динамо»)
НП   Михайло Сергійчук (в/а →   «Нива» Б)

Прийшли:

№ Поз. Нац. Гравець
ВР   Іван Пономаренко (в/а ←   «Ворскла»)
ВР   Владислав Закорський (в/а ←   «Миколаїв»)
ЗХ   Денис Червінський (в/а ←   «Звягель»)
ЗХ   Кирило Пасічник (в/а ←   «Полтава»)
ПЗ   Дмитро Прокопчук (в/а ←   «Маріуполь»)
ПЗ   Роман Бодня (в/а ←   «Гірник-Спорт»)
ПЗ   Олександр Чебаненко[8] (в/а ←   «Вовчанськ»)
ПЗ   Ігор Чайковський (в/а ←   «Металіст»)
ПЗ   Богдан Духота (в/а ←   «Діназ»)
НП   Денис Скотаренко (в/а ←   «Краматорськ»)

Зима 2023—2024 ред.

Пішли:

№ Поз. Нац. Гравець
ВР   Владислав Закорський (в/а →   «Кудрівка-Нива»)
ЗХ   Денис Червінський (в/а →   «Хуст»)
ЗХ   Кирило Пасічник (в/а →   «Поділля»)
ЗХ   Олександр Штифанович (в/а → ?)
ЗХ   Емре Мануіла (в/а → ?)
ЗХ   Артем Данилюк (в/а →   «Вікторія»)
ПЗ   Іван Паламарчук (в/а →   «Кремінь»)
ПЗ   Олександр Глагола (в/а →   «Вільхівці»)
ПЗ   Георгій Митрик (→ U-19)
НП   Денис Скотаренко (в/а → ?)

Прийшли:

№ Поз. Нац. Гравець
ВР   Данило Каневцев (в/а ←   «Діла»)
ЗХ   Владислав Дворовенко (в/а ←   «Нива» Б)
ЗХ   Максим Лопирьонок (в/а ←   «ЛНЗ»)
ЗХ   Ігор Солдат (в/а ←   «Минай»)
ЗХ   Денис Гарькавенко (←   «Олександрія»)
ПЗ   Владислав Хамелюк (в/а ←   «ЛНЗ»)
ПЗ   Іван Будняк (в/а ←   «Нива» Б)
ПЗ   Єгор Шалфєєв (в/а ←   «Нива» Б)
ПЗ   Данило Книш (в/а ←   «Нива» Б)
НП   Андрій Андрейчук (←   «Олександрія»)
НП   Данило Гончарук (в/а ←   «Шахтар» Д)

Посади в клубі ред.

Власник % Особи
  ТОВ «ФК „Буковина“» 75   де-юре: М. Александрова, де-факто: В. Дубинський
25   ГО «СФК „Буковина“» (А. Сафроняк, С. Гринюк, О. Кердей, Є. Веретенко)

Керівництво ред.

Посада Ім'я
Голова наглядової ради
ТОВ «ФК „Буковина“» 		  Володимир Дубинський
Президент   Андрій Сафроняк
Генеральний директор   Кирило Савченко
Виконавчий директор   Ігор Наболотний
Спортивний директор   Григорій Чурілов
Начальник команди   Іван Павлюк
Директор з маркетингу   Олег Гелка

Тренерський штаб ред.

Посада Ім'я
Головний тренер   Андрій Мельничук
Тренери   Сергій Соловйов
  Віталій Комарницький
  Олег Керчу
Тренер воротарів   Ігор Білан
Тренер з фізичної підготовки   Олексій Коновалов

Персонал ред.

Посада Ім'я
Адміністратор команди   Сергій Соколов
Відеооператор-аналітик   Володимир Владійчук
Лікар   Сергій Дашковський
Масажисти   Денис Мостипака
  Денис Раскруча
Керівник медіа-відділу   Богдан Ілюк
Медіа-відділ
(Пресслужба) 		  Іван Сірецький
  Андрій Бабенчук
  Валентина Петіхачна

Спонсори ред.

Титульний партнер   «Dmart» (СК «Прометей»)
Партнери   «Тайстра Груп»
  «Stels»
  «DIVISPORT»
  «Світ Матраців»
  «Grico Group»
  «Obnova Euroshop»
  «Нива Маркет»
  «The Cult Ceramic»
  «Vip Gym»

Головні тренери ред.

 
Абрам Лерман
 
Олександр Павленко
 
Віктор Матвієнко
 
Сергій Шищенко
Період Ім'я
1960   Йосип Давидович Ліфшиць
1961—1962   Анатолій Федорович Савицький
1962   Федір Федорович Дашков
1963—1964   Віталій Васильович Соболєв
1964—1966   Михайло Борисович Корсунський
1966   Василь Олександрович Васильєв
1967   Микола Степанович Кузнецов
1967—1968   Віктор Лук'янович Лебедєв
1969—1970   Михайло Михайлович Михалина
1971   Анатолій Андрійович Сучков
1972   Віктор Ізраїльович Каневський
1972—1973   Олександр Георгійович Павленко
1973—1974   Федір Йожефович Медвідь
1974—1976   Анатолій Миколайович Молотай
1976—1979   Абрам Давидович Лерман
1979—1981   Борис Андрійович Рассихін
1981—1985   Олександр Георгійович Павленко
1986—1987   Борис Андрійович Рассихін
1987—1992  /  Юхим Григорович Школьников
1992—1994   Олександр Георгійович Павленко
1994   Віктор Антонович Матвієнко
1995—1996   Юхим Григорович Школьников
1996—1998   Валерій Олександрович Богуславський
1998—1999   Михайло Миколайович Лахнюк
2000—2003   Юрій Володимирович Гій
2003—2007   Юрій Григорович Шелепницький
2007—2009   Віктор Іванович Мглинець
2009   Микола Іванович Трубачов
2009—2010   Олександр Олександрович Єжаков
2010—2013   Вадим Григорович Заяць
2013—2015   Юрій Володимирович Гій
2015 (в.о.)   Олександр Анатолійович Гуменюк
2015—2016   Віктор Іванович Мглинець
2016 (в.о.)   Роман Вікторович Шпірнов
2016   Сергій Юрійович Шищенко
2017   Олег Борисович Ратій
2017 (в.о.)   Юрій Рудольфович Крафт
2017—2018   Віктор Іванович Мглинець
2018—2019 (в.о.)   Віталій Вікторович Куниця
2019 (в.о.)   Роман Григорович Нестеренко
2019   Андрій Ярославович Мельничук
2019—2021 (в.о.)   Степан Іванович Маковійчук
2021   Євген Володимирович Коваленко
2021—2022 (в.о.)   Юрій Михайлович Кисилиця
2022—   Андрій Ярославович Мельничук

Досягнення ред.

СРСР ред.

Професійний рівень

Перша ліга СРСР

  • 5 місце (1): 1991

Друга ліга СРСР

  •   Переможець (1): 1990

Чемпіонат УРСР

Кубок СРСР

  • 1/32 фіналу (2): 1988/89, 1990/91

Кубок УРСР

«Рубіновий Кубок»

  • Володар (2): 1982 (71 гол), 1988 (85 голів)
Аматорський рівень

Чемпіонат Чернівецької області

  •   Переможець (6): 1959, 1960, 1961, 1965, 1966, 1976
  •   Срібний призер (1): 1982
  •   Бронзовий призер (3): 1977, 1978, 1987

Кубок Чернівецької області

  •   Володар (3): 1960, 1975, 1982
  •   Фіналіст (1): 1968

Україна ред.

Професійний рівень

Вища ліга України

  • 6 місце (1): 1992

Перша ліга України

  •   Срібний призер (1): 1996

Друга ліга України

Кубок України

Кубок Другої ліги України

  • Чвертьфіналіст (1): 2000
ДЮФЛ

Чемпіонат України U-15 (Вища ліга «І»)

  •   Бронзовий призер (1): 2017/18

Чемпіонат України U-17 (Перша ліга)

  •   Переможець (1): 2002/03

Чемпіонат України U-15 (Перша ліга)

  •   Срібний призер (2): 2009/10, 2018/19

Чемпіонат України U-19 (Перша ліга)

  •   Бронзовий призер (1): 2017/18

Чемпіонат України U-17 (Вища ліга «ІІ»)

  •   Бронзовий призер (1): 2020/21

Статистика клубу ред.

Статистика виступів у чемпіонатах і кубках ред.

  СРСР ред.

У 1958—1991 роках брали участь в 32 чемпіонатах СРСР, в 2 чемпіонатах КФК, в 13 розіграшах кубка СРСР, в 6 розіграшах кубка УРСР та 1 розіграші кубка першої ліги СРСР.

Виступи в чемпіонатах:

Перша ліга СРСР з футболуДруга ліга СРСР з футболуПерша ліга СРСР з футболуДруга ліга СРСР з футболуПерша ліга СРСР з футболуЧемпіонат УРСР з футболу

*: Зональний етап

   Рівень ІІ.
   Рівень ІІІ.
   Рівень КФК.
Дивізіон Кількість сезонів Ігри В Н П РМ Очки[9]
II 5 186 74 47 65 230−230 195
III 27 1179 510 313 356 1472−1129 1333
КФК 2 28 18 5 5 64−29 41
Всього 34 1393 602 365 426 1766−1388 1569

Виступи в кубках:

Кубок СРСР з футболуКубок УРСР з футболуКубок СРСР з футболуКубок УРСР з футболу

*: Зональний етап
**: Фінальний етап

   Кубок СРСР
   Кубок УРСР
Кубок Кількість сезонів Ігри В Н П РМ
СРСР 13 23 8 2 13 31−38
УРСР 6 17 7 3 7 25−26
1 ліги 1 5 2 2 1 8−6
Всього 20 45 17 7 21 64−70

  Україна ред.

З 1992 року понині безперервно беруть участь в чемпіонаті країни, також на даний момент взяли участь в 30 розіграшах кубка України.

Сезон Ліга Місце І В Н П З П О Кубок України Єврокубки Примітки
1992 Вища
(група Б) 		6 з 10 18 7 4 7 17 16 18 1/8 фіналу
1992–93 Вища 12 з 16 30 9 8 13 27 32 26 1/16 фіналу
1993–94 17 з 18 34 7 6 21 25 51 20 1/8 фіналу Пониження
1994–95 Перша 15 з 22 42 16 5 21 43 46 53 2-ий раунд
1995–96 2 з 22 42 30 5 7 83 34 95 2-ий раунд
1996–97 9 з 24 46 19 10 17 64 51 67 1/16 фіналу
1997–98 18 з 22 42 14 11 17 36 50 53 1/16 фіналу
1998–99 18 з 20 38 6 9 23 26 68 27 1-ий раунд Пониження
1999-00 Друга
(група А) 		1 з 16 30 22 7 1 65 13 73 1/4 фіналу Кубку ІІ ліги Підвищення
2000–01 Перша 18 з 18 34 6 8 20 18 41 26 1/16 фіналу Пониження
2001–02 Друга
(група А) 		7 з 19 36 17 8 11 40 41 59 2-ий етап
2002–03 13 з 15 28 6 6 16 20 39 24 1/32 фіналу
2003–04 12 з 16 30 8 9 13 21 35 33 1/32 фіналу
2004–05 6 з 15 28 14 6 8 33 22 48 1/32 фіналу
2005–06 6 з 16 28 13 5 10 38 33 44 1/16 фіналу
2006–07 10 з 15 28 5 12 11 22 40 27 1/32 фіналу
2007–08 4 з 16 30 17 6 7 43 25 57 Не брали участі
2008–09 9 з 18 32 14 2 16 29 39 44 1-ий раунд
2009–10 1 з 12 20 15 3 2 35 12 48 1-ий раунд Підвищення
2010–11 Перша 7 з 18 34 17 5 12 48 45 56 2-ий раунд
2011–12 6 з 18 34 15 12 7 38 29 57 1/8 фіналу
2012–13 4 з 18 34 16 10 8 49 33 58 2-ий раунд
2013–14 13 з 16 30 10 6 14 26 36 36 1/16 фіналу
2014–15 16 з 16 30 4 3 23 24 61 15 1/16 фіналу Пониження
2015–16 Друга 4 з 14 26 13 8 5 39 22 47 1-ий раунд Підвищення
2016–17 Перша 16 з 18 34 8 9 17 27 40 33 2-ий раунд Пониження
2017–18 Друга
(група А) 		6 з 11 27 9 7 11 32 40 34 1-ий раунд
2018–19 10 з 10 27 5 6 16 19 43 21 1-ий раунд
2019–20 8 з 11 20 6 2 12 25 36 20 1/16 фіналу
2020–21 7 з 13 24 9 5 10 27 31 32 1-ий раунд
2021–22 9 з 15 18 6 5 7 20 17 23 3-ий раунд Підвищення
2022–23 Перша 7 з 8 14 2 3 9 9 21 9 Не проводився
3 з 8 6+8[10] 2+3 2+4 2+1 6+12 5+9 8+13
5 6 3 18 14 21
11 з 16 22 5 7 10 21 30 22
2023–24 6 з 10 18 6 3 9 16 23 21 2-ий раунд
? з 10 10[11] ?
? з 20 28 ?
Дивізіон Кількість сезонів Ігри В Н П РМ Очки[12]
I 3 82 23 18 41 69−99 64
II 13 462[13] 166[14] 100 196[15] 503[16]−564[17] 598
II / III 2 1 1 0 3−2 4
III 16 434[18] 181[19] 97 156[20] 511−489 640
Всього 32 980 371 216 393 1086−1154 1306
Кубок Кількість сезонів Ігри В Н П РМ
України 30 50 14 6 30 51−79
2 ліги 1 6 2 2 2 11−10
Всього 31 56 16 8 32 62−89
Найбільші перемоги
Найбільші поразки

Рекорди ред.

Командні ред.

(при однаковому показнику першою вибирається подія, що сталася раніше)

  СРСР ред.

Найбільша перемога:
в чемпіонаті:

в кубку:

Найбільша поразка:
в чемпіонаті:

в кубку:

Найрезультативніший рахунок:
(без урахування найбільших перемог та поразок)

Голи та очки:
<+>

  • Найбільша кількість очок в сезоні в національній першості (2 очки за перемогу): 76 очок в 52 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1989
  • Найбільша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 91 гол в 54 матчах, Друга ліга СРСР, сезон 1988
  • Найменша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 25 голів в 44 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1978

<−>

  • Найменша кількість очок в сезоні в національній першості (2 очки за перемогу): 32 очки в 40 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1963
  • Найменша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 32 голи в 46 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1972
  • Найбільша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 67 голів в 40 матчах, Чемпіонат Української РСР, сезон 1963

  Україна ред.

Найбільша перемога:
в чемпіонаті:

в кубку:

Найбільша поразка:
в чемпіонаті:

в кубку:

Найрезультативніший рахунок:
(без урахування найбільших перемог та поразок)

Голи та очки:
<+>

  • Найбільша кількість очок в сезоні в національній першості (3 очки за перемогу): 95 очок в 42 матчах, Перша ліга України, сезон 1995/96
  • Найбільша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 83 голи в 42 матчах, Перша ліга України, сезон 1995/96
  • Найменша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 12 голів в 20 матчах, Друга ліга України, сезон 2009/10

<−>

  • Найменша кількість очок в сезоні в національній першості (3 очки за перемогу): 15 очок в 30 матчах, Перша ліга України, сезон 2014/15
  • Найменша кількість забитих голів в сезоні в національній першості: 17 голів в 18 матчах, Вища ліга України, сезон 1992.
  • Найбільша кількість пропущених голів в сезоні в національній першості: 68 голів в 38 матчах, Перша ліга України, сезон 1998/99.

Особисті ред.

 
Олег Керчу — Рекордсмен чернівецької «Буковини» за кількістю зіграних поєдинків в український період.

Рекорди гравців ред.

Український період
Перша п'ятірка за кількістю матчів
# Ім'я ВЛ 1Л ПТ 2Л КУ К2 Всього
1 Олег Керчу — 102 — 202 10 — 314
2 Дмитро Білоус 32 168 2 52 11 — 265
3 Володимир Павлов 43 163 2 28 12 6 254
4 Сергій Гамаль 10 133 2 91 10 6 252
5 Роман Шпірнов 46 151 2 24 10 5 238
Перша п'ятірка за кількістю голів
# Ім'я ВЛ 1Л ПТ 2Л КУ Всього
1 Василь Палагнюк[5] — 35 — 31 2 68
2 Борис Фінкель 21 33 — — 2 56
3 Дмитро Білоус 1 35 1 13 3 53
4 Руслан Гунчак — 35 — 8 3 46
5 Олександр Семенюк — 10 — 34 1 45

Кращі бомбардири сезону ред.

 
Руслан Гунчак — Кращий футболіст Першої ліги України сезону 2010/11.
  СРСР ред.
  Україна ред.

Воротарі-рекордсмени ред.

(тут зазначені гравці: які провели більше одного сезону, подолавши при цьому позначку в 50 ігор)

 
Володимир Нікітін — Рекордсмен «Буковини» за кількістю проведених матчів серед воротарів.
# Ім'я Матчів Період
1 Володимир Нікітін 335   1972, 1974, 1976—1981, 1983—1987
2 Чоба Кахлик 270   1965—1967, 1968—1972
3 Олександр Пронін 170+   1965—1972, 1973, 1975—1977
4 Павло Сиротін 173   1995—1996, 2000, 2003—2004, 2007—2008
5 Василь Раковіца 150   1997—1999, 2001—2006, 2008
6 Юрій Мелашенко 113   1995—1999
7 Василь Мудрей 105   1979—1985
8 Микола Чеботар 95   1987—1988
9 Володимир Циткін 82   1990—1991,   1992
10 Микола Чепурський 71   1962—1963, 1967
11 Ігор Крапивкін 68   1991,   1992—1993, 2000—2001
12 Богдан Когут 64   2012—2013, 2015

Перші гвардійці ред.

Матчів Гравець Період
100 Мурат Церіков   Весна 1963
200 Віктор Осадчук   Осінь 1965
300 Валерій Семенов   Осінь 1970
400   Осінь 1973
500 Юрій Гій   Літо 1995
В український період
Матчів Гравець Період
100 Борис Фінкель 29 вересня 1995
200 Володимир Павлов 18 вересня 1999
300 Олег Керчу 8 квітня 2017

Структура клубу ред.

ДЮСШ «Буковина» ред.

У структуру клубу входить Спортивна дитячо-юнацька школа, яка виступає в Дитячо-юнацькій футбольній лізі України в п'яти вікових категоріях. Також в школі відбувається навчання дітей від 5 до 18 років, а тренерським процесом керують безліч тренерів-викладачів. Директор школи — Юрій Рудольфович Крафт.

«Буковина-2» ред.

У структуру клубу входить молодіжна команда «Буковина-2». Вона періодично виступає в чемпіонаті Чернівецької області. У сезон 2001 та 2013 команда виступала в аматорській лізі, де займала останні місця на груповому етапі.

«Лада» (Чернівці) ред.

У структуру клубу неофіційно входив футбольний клуб «Лада», який був створений на рубежі 80-х — 90-х років XX століття і представляв підприємство «Лада Автосервіс». Клуб практично став фарм-клубом чернівецької «Буковини». Довгий час був регулярним учасником аматорських змагань, як обласних так і всеукраїнських. У сезоні 1994/95 отримав професійний статус і виступав в Третій лізі України, також неодноразово брав участь в кубку України. У 1995 році команда була розформована.

Відомі гравці і тренери ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Цього дня рівно 61 рік тому чернівецький «Авангард» зіграв свій перший матч у першості УРСР з футболу. Вітаємо всіх щирих уболівальників із Днем народження клубу!
  2. ↑ История чемпионатов Украины. Сезон 1992-93: голкипер-бомбардир, удивительная «Буковина» и «Торпедо» без Лемешко [Архівовано 21 квітня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Через російське вторгнення в Україну
  4. ↑ Дані не остаточні. Можлива їх зміна в більшу сторону
  5. ↑ а б діючий гравець, статистика станом на 22 квітня 2024 року
  6. ↑ Українські ультрас оголошують перемир’я [Архівовано 2 листопада 2016 у Wayback Machine.] (ultras.org.ua, 22.02.2014)
  7. ↑ «Буковина Спортивна», відкриття фан-магазину. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 липня 2013.
  8. ↑ Невдовзі залишив клуб.
  9. ↑ До сезону 1993/94 очки нараховувалися таким чином: 2 очка за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку
  10. ↑ Регламент змагань: На другому етапі команди, що посіли 1-4 місця в кожній групі, сформували групу за вихід в УПЛ із збереженням очок, отриманих на першому етапі в іграх лише між собою. Команди, що посіли 5-8 місця в кожній групі, сформували групу за право грати в першій лізі із збереженням очок, отриманих на першому етапі в іграх лише між собою. На другому етапі команди групи А проводили матчі тільки з командами групи Б у два кола.
  11. ↑ Регламент змагань: На другому етапі команди, що посіли 1-5 місця в кожній групі, сформували групу за вихід в УПЛ зі збереженням усіх показників, отриманих на першому етапі. Команди, що посіли 6-10 місця в кожній групі, сформували групу за право грати в першій лізі зі збереженням усіх показників, отриманих на першому етапі. На другому етапі команди групи А проводили матчі тільки з командами групи Б у два кола.
  12. ↑ До сезону 1993/94 очки нараховувалися таким чином: 2 очка за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку, а з сезону 1994/95 нараховуються таким чином: 3 очка за перемогу, 1 за нічию і 0 за поразку
  13. ↑ із них 9 технічних результатів
  14. ↑ із них 6 технічних перемог
  15. ↑ із них 3 технічні поразки
  16. ↑ із них 3 технічні
  17. ↑ із них 6 технічні
  18. ↑ із них 9 технічних результатів + 2 анульованих результати
  19. ↑ із них 7 технічних перемог + 2 анульовані перемоги
  20. ↑ із них 2 технічні поразки
  21. ↑ а б Кубок другої ліги + Кубок України

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буковина_(футбольний_клуб)&oldid=42368772