Будівля школи домоводства і кулінарії (Ростов-на-Дону)
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2019) |
Будівля школи домоводства і кулінарії (рос. Здание школы домоводства и кулинарии) — розташоване в Ростові-на-Дону на розі провулка Семашко та Думського проїзду. Побудовано в 1901 році за проектом ростовського архітектора Григорія Миколайовича Васильєва[1]. Будівля має статус об'єкта культурної спадщини регіонального значення[2].
| Будівля школи домоводства і кулінарії рос. Здание школы домоводства и кулинарии | |
|---|---|
 | |
| 47°13′20″ пн. ш. 39°42′44″ сх. д. / 47.2224222° пн. ш. 39.7124806° сх. д.Координати: 47°13′20″ пн. ш. 39°42′44″ сх. д. / 47.2224222° пн. ш. 39.7124806° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Місто | Ростов-на-Дону |
| Розташування | провулок Семашко, будинок 51/1 |
| Тип | будівля |
| Стиль | еклектика |
| Автор проєкту | Г. М. Васильєв |
| Початок будівництва | 1901 |
| Побудовано | 1901 |
  Будівля школи домоводства і кулінарії Будівля школи домоводства і кулінарії (Росія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
ред.
У 1898 році ростовський купець і «спиртогорілчаний король» Микола Ілліч Токарєв відкрив на свої кошти практичну школу кухарського мистецтва і домоведення. Перший час вона розміщувалася на другому поверсі будівлі жіночого училища Токарєва[3]. У 1901 році на кошти Токарєва за проектом архітектора Григорія Миколайовича Васильєва для школи було побудовано нову будівлю в Миколаївському провулку (нині провулок Семашко). Це будівля купець передав в дар місту[4].
Після приходу радянської влади у будинку розмістилася їдальня. У 1990-х роках будівля була приватизована, і там відкрилося кафе «Тереза»[3]. У 2009 році будинок придбав холдинг «Ginza Project» і відкрив там ресторан-клуб «Парк культури»[5]. Новий власник поміняв оригінальні кольори особняка, пофарбувавши його в сірих тонах[3].
Архітектура
ред.Двоповерхова будівля з червоноцегляні фасадом побудовано в дусі еклектики, в його оформленні поєднуються елементи різних архітектурних стилів. Металева покрівля будівлі — це риса модерну. Оформлення віконних прорізів наличниками і замковими каменями — елемент класики. Майолікові вставки запозичені з давньоруської архітектури[4].
Примітки
ред.- ↑ Любовь Феоктистовна Волошинова. Городской архитектор начала XX века — Григорий Николаевич Васильев. Донской временник. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 23 листопада 2013.
- ↑ Ростов-на-Дону (объекты культурного наследия регионального значения). Официальный портал Правительства Ростовской области. Архів оригіналу за 14 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
- ↑ а б в Здание Школы домоводства и кулинарии. voopiik-don.ru. 1 серпня 2012. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 23 листопада 2013.
- ↑ а б Кукушин B. C. Эклектика // История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья. — Ростов-на-Дону : ГинГО, 1995. — 275 с. — ISBN 5-88616-027-2.
- ↑ О ресторане Park Культуры. ginzaproject.ru. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 23 листопада 2013.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |