Будьмо (телесеріал)
американський комедійний телесеріал (1982–1993)
«Будьмо» (англ. Cheers) — американський комедійний телесеріал створений режисером Джеймсом Барровзом[en] і сценаристами-продюсерами Гленом і Лесом Чарльзами[en]. Прем'єра цієї комедії ситуацій відбулася 30 вересня 1982 року на телеканалі NBC, транслювалася протягом 11 років (з 1982 до 1993) і складалася з 11 сезонів і 270 епізодів.[2]
| Будьмо | |
|---|---|
| англ. Cheers | |
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) | NBC |
| Дистриб'ютор(и) | NBC |
| Жанр |
комедійний телесеріал (11 серій, 273 епізоди) |
| Тривалість | 24 хв (епізод) |
| Компанія |
Charles/Burrows/Charles Productions Paramount Network Television |
| Керівник проєкту | James Burrowsd, Glen Charlesd і Les Charlesd |
| Сценарист | Глен і Лес Чарльзи[en] |
| Режисер | Джеймс Барровз[en] |
| Продюсери | Глен і Лес Чарльзи[en] |
| У головних ролях |
Тед Денсон, Шеллі Лонг, Джордж Вендт, Джон Ратценбергер, Келсі Греммер |
| Композитор |
Гарі Портной Джуді Гарт Анджело |
| Країна-виробник |
 США |
| Мова оригіналу | англійська |
| Перший показ | 30 вересня 1982[1] — 20 травня 1993 |
| Кількість сезонів | 11 |
| Кількість серій | 275 |
| Послідовник | Фрейзер |
| Віковий рейтинг |
IMDb:  |
| Посилання | |
У серіалі розповідається про долю кількох мешканців Бостона, штат Массачусетс, які регулярно зустрічаються і пліткують в одному з місцевих пабів (84 Beacon St, Boston, MA 02108), що належить відставному запасному бейсбольному подава́льникові на ім'я Сем Меловн.
Після закінчення серіалу почалася робота над його продовженням — телесеріалом «Фрейзер», який демонструвався протягом наступних одина́дцяти років.
Ролі виконують ред.
- Тед Денсон — Сем «Мейдей» Меловн
- Шеллі Лонг — Даяна Чемберс
- Ніколас Коласанто[en] — Ерні «Тренер» Пантуссо
- Рія Перлмен[en] — Карла Тортеллі
- Джордж Вендт — Гіларі Норман «Норм» Петерсон
- Джон Ратценбергер — Клифф Клавин
- Келсі Греммер — доктор Фрейзер Крейн
- Вуді Гаррельсон — Вуді Бойд
- Кірсті Еллі — Ребека Гав
- Кейт Малгрю — Дженет Елдрідж
Навколо фільму ред.
- Це єдиний серіал в історії телебачення, який займав перше і останнє місця в рейтингах під час показу. Він посів останнє — сімдесят сьоме місце в рейтингу в першу ніч виходу в ефірі, та був на першому місці в рейтингу під час свого дев'ятого сезону.
- Актори Тед Денсон (Сем Меловн), Джордж Вендт (Норм Петерсон) і акторка Рія Перлмен (Карла Тортеллі) — єдині, хто з'явилися у всіх двохсот сімдесяти п'яти епізодах серіалу.
- На вивісці бару вказаний рік його заснування — 1895. Однак, коли в одному з епізодів Ребека (Кірсті Еллі) хоче влаштувати вечірку з нагоди 100-річчя бару, Сем (Тед Денсон) каже, що коли він купив бар, то тоді сам придумав дату його заснування.
- Тед Денсон ніколи не працював барменом і не цікавився бейсболом. Щоб грати роль Сема Меловна він за кілька місяців до початку серіалу вивчав основи цих професій.
- Клиффа Клавина часто можна бачити в формі працівника поштової служби, хоч їм заборонено в цій формі відвідувати бари.
- Телесеріал «Будьмо» мав надзвичайний успіх у глядацької авдиторії, наприкінці свого одинадцятисерійного показу, він за тиждень збирав біля екранів телевізорів 26 мільйонів глядачів. Найпопулярніший недавній телесеріал «Теорія великого вибуху» (2007—2019), щотижня нараховував у середньому 18 мільйонів глядачів.[2]
Нагороди ред.
- 1985 Нагорода глядачів якісного телебачення[en]:
- за найкращу жіноча роль у якісному комедійному серіалі — Шеллі Лонг
- найкращому акторові другого плану в якісному комедійному серіалі — Ніколас Коласанто[en]
- за найкращу жіноча роль другого плану в якісному комедійному серіалі — Рія Перлмен[en]
- 1986 Нагорода глядачів якісного телебачення[en]:
- за найкращу жіноча роль у якісному комедійному серіалі — Шеллі Лонг
- 1987 Нагороди американської комедії[en]:
- найкумедніший новачок — чоловік або жінка — Вуді Гаррельсон
- 1989 Нагороди американської комедії[en]:
- найкумедніша жінка другого плану в телесеріалі — Рея Перлман[en]
- 1991 Нагороди американської комедії[en]:
- за найкращу головну чоловічу роль у телесеріалі — Тед Денсон
Примітки ред.
- ↑ Fernsehserien.de
- ↑ а б «Найкраще телешоу, яке коли-небудь було» [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] gq.com 27.09.2012 (англ.)
