Будинок на площі Міцкевича, 9 (Львів)

житловий будинок XIX століття у м. Львові, одна з перших будівель цієї площі, пам'ятка архітектури національного значення

Будинок № 9 на колишній площі Марійській — житловий будинок, збудований у XIX столітті та був однією з перших будівель на цій площі. Пам'ятка архітектури національного значення під охоронним № 1326. Будинок був зруйнований, нині на його місці компанією «Центр розвитку нерухомості» будується готель висотою 25 метрів.

м. Львів, Площа Міцкевича, 9
Архітектор Вільгельм Шмід
Замовник Венцель Гудець

Збудовано 1839
Зруйновано 1997

Тип споруди житловий
Архітектурні стилі бідермаєр

Історія ред.

Будинок було збудовано архітектором Вільгельмом Шмідтом, у бідермаєрівському стилі, на місці колишнього Високого муру загальноміських укріплень для Венцеля Гудеця у 1839 році. Згодом власником будови став зять Гудеця  — Едмунд Задер. Близько 1880 року кам'яницю придбав відомий львівський промисловець Кароль Кіселька. Після його смерті у 1886 році тут мешкала з родиною одна з його трьох доньок — Кароліна Дулємбова, дружина відомого правника, міністра до справ Галичини Владислава Дулємби. Від початку 1870-х років у партері правого крила будинку містився магазин фірми «Рудольф Дітмар у Відні. Ц. к. привілейована фабрика ламп. Віденські блискавичні метеорні лампи». Це була філія відомої з 1840 року фабрики садового інвентарю братів Дітмарів («Gebrьder Ditmar»). Прізвище Дітмара пов'язане з великим відкриттям, яке зробили в 1852 році. В одній з найбільших галицьких аптек — «Під Золотою Зіркою» Петра Миколяша — фармацевт Ігнацій Лукасевич спільно з Яном Зегом, здійснили дистиляцію нафти, з якої вони отримали легкозаймисту речовину, яка отримала назву камфіном. У 1853 році Ігнацій Лукасевич на замовлення Р. Дітмара опрацював та сконструював гасову лампу.

В будинку за Польщі розташувалася редакція газети, спортивний клуб, салон мод, а також торгували делікатесами. У 1930-х роках тут знаходився Львівський союз артистів-пластиків. В цьому ж будинку за Польщі розташувалася редакція газети, спортивний клуб, салон мод, а також торгували делікатесами. У 1930-х роках тут знаходився Львівський союз артистів-пластиків[1].

Від радянських часів тут містився художньо-виробничий комбінат Художнього фонду УРСР, дитяча художня школа[1] та Будинок художника, що згодом перейшли у «спадок» Львівській обласній організації Національній спілці художників України[2], у наріжнику — містилася перукарня[1]. 1991 року пожежа знищила сусідній будинок № 10, а також вплинула і на сусідній будинок, де стався частковий обвал. Хоча будинок № 9 визнали аварійним лише 1997 року[1] і того ж року будинок розібраний[3]. На місці розібраної кам'яниці підконтрольна Віталієві Антонову структура «Центр розвитку нерухомості» з дозволу Львівської міської ради всупереч чинному пам'яткоохоронному законодавству будує готель з адміністративно-торговими приміщеннями та підземним паркінгом[4].

Примітки ред.

  1. а б в г Аліна Небельмес (5 травня 2010). Увага — Міцкевича, 9!. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 14 лютого 2023.
  2. Замість історичного будинку — новий готель, а на місці фабрики — багатоповерхівка. У Львові «дерибанять» майно художників. espreso.tv. Еспресо TV. 1 травня 2021. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 14 лютого 2023.
  3. Микола Бевз (12 січня 2021). «His sunt leones». Доля архітектурного ансамблю площі Адама Міцкевича у Львові. photo-lviv.in.ua. Фотографія старого Львова. Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 14 лютого 2023.
  4. Виконком дозволив власникові «ОККО» збудувати готель на площі Міцкевича, незважаючи на містобудівні порушення. ngl.media. 7 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела ред.