Гетьмана Павла Скоропадського, 1
«Будинок Афродіти»[1] (будинок доктора медицини Ізраїля Бендерського) — один із київських прибуткових будинків архітектора Миколи Казанського. Розташований на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського, 1. Типовий зразок житлового будинку кінця ХІХ сторіччя[2].
Гетьмана Павла Скоропадського, 1 | |
---|---|
50°26′21″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.43941666669444146° пн. ш. 30.51530555558333546° сх. д.Координати: 50°26′21″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.43941666669444146° пн. ш. 30.51530555558333546° сх. д. | |
Статус | пам'ятка архітектури та містобудування |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Архітектурний стиль | неоренесанс |
Архітектор | Казанський Микола Миколайович |
Будівництво | 1897 — 1898 |
Адреса | вулиця Гетьмана Павла Скоропадського, 1 |
Гетьмана Павла Скоропадського, 1 у Вікісховищі |
Будівництво і використання будівлі ред.
Близько 1898 року наріжну ділянку придбав доктор медицини Ізраїль Аврамович Бендерський[3]. На його замовлення за проектом архітектора Миколи Казанського спорудили триповерховий флігель, який не зберігся, і частину головного будинку на вулиці Гетьмана Павла Скоропадського. Секцію на Великій Васильківській вулиці так і не звели. Лише у 1950-х роках на розі вулиць спорудили будинок у стилі радянського ретроспективізму.
У 1910-х роках Ізраїль Бендерський розмістив у будинку № 1 шлунково-кишкова лікарню.
У 1922 році будівлю націоналізували більшовики.
У новітню добу напівпідвали й перший поверх займають торговельно-розважальні заклади[2].
Архітектура ред.
Будинок стоїть на червоній лінії забудови.
Чоловий фасад вирішений у стилі неоренесансу.
Композиція симетрична. Бічні осі акцентують розкріповки, які завершуються високими тридільними аттиками. Розкріповки на рівні третього і четвертого поверхів фланкують півколони великого ордера. Їх підтримують чотири скульптури каріатид.
За рожевий колір, пишний декор фасаду, жіночі статуї та медальйони з жіночими голівками споруду прозвали «Будинком Афродіти»[1].
Прямокутні вікна увінчують сандрики і замкові камені. Підвіконні фільонки декоровані ліпленим рослинним орнаментом. Вікна розкріповок на четвертому поверсі півциркульні, з архівольтами і клинчастими замковими каменями.
Шість балконів прикрашено металевими ажурними огорожами. Стіна першого поверху рустована[4].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Історія площі Льва Толстого. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019.
- ↑ а б Будинок на Толстого, 1, 2011, с. 1603.
- ↑ Список власників на Шулявській (Толстого) вулиці
- ↑ Будинок на Толстого, 1, 2011, с. 1604.
Джерела ред.
- Кальницький Михайло, Скібіцька Тетяна. Будинок на Скоропадського, 1 // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: С — Я / П. Тронько та ін. — К., 2011. — Т. 1. Ч. 3. — С. 1603—1604.