Будинок барона Гессельбейна
Кам'яни́ця баро́на Ге́ссельбейна — колишній прибутковий будинок на вулиці Городецького, 15 (у місцевості «Київський Париж»[1]). Один із перших яскравих зразків раннього модерну[2]. Пам'ятка архітектури та містобудування[3][4].
Історія ділянки ред.
Кам'яниця розташована на території колишньої садиби Мерінга. 1895 року спадкоємці професора Фрідріха Мерінга продали її Акціонерному товариству київського житлового будівництва за 1,8 мільйона карбованців.
Садибу швидко забудували п'яти- та шестиповерховими прибутковими будинками у стилях модерну, неоренесансу, необароко та неоготики. Місцевість перетворилася на визначний з архітектурної точки зору житловий район, який кияни неофіційно прозвали «Київським Парижем»[5].
У 1901-1903 роках на новій вулиці на замовлення прусського барона Вільгельма Гессельбейна звели прибутковий будинок у стилі модерну.
Архітектори достеменно невідомі. Існує припущення, що проект будинку підготували архітектори Едуард-Фердинанд Брадтман і Георгій Шлейфер[2]. Будівельні роботи виконала контора Я. Файбишенка[6][7].
Після встановлення в Києві радянської влади будинок націоналізували й облаштували в ньому комунальні квартири для робітників і службовців.
1941 року під час відступу Червоної армії з Києва будівля серйозно постраждала у наслідок «вересневого підриву» радянськими диверсантами.
Відновлена у 1948 році. Під час реконструкції на фасаді вказали помилкову дату будівництва — 1886 рік, — яка потрапила в наказ Міністерства культури і туризму України[3][8].
Архітектура ред.
П'ятиповерхова, цегляна, тинькована, прямокутна у плані споруда з чотирма секціями зведена на червоній лінії вулиці. Має симетричну композицію з «енергійно розробленим фасадом»[9]. Парадний вхід акцентований підковоподібною декоративною аркою. Центральна частина увінчена параболічним фронтоном. Його окреслення повторюється у фігурному парапеті. Фасад оздоблений барельєфами і ліпним орнаментом[2].
Декоративне оформлення парадного фасаду ред.
Парадний фасад оформлений квітковими орнаментами. Ковані ґрати балконів продовжують квіткову тему.
Фронтон будинку прикрашений маскою Хроноса. Замковий камінь арки — стилізована герма, увінчана головою жіночого божества, матері Зевса — титаніди Реї (Кібели). Голови корибантів, демонів рослинних сил землі, прикрашають тяги будинку[8].
На фасаді поданий архітектурно оздоблений номер будинку[10].
-
Маска Хроноса
-
Голова титаніди
-
Голови корибантів й оздоблений номер будинку
Примітки ред.
- ↑ Київ. Вулиця Городецького. Колишній Київський Париж. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
- ↑ а б в Житловий будинок, поч. 20 ст. на вул. Городецького архітектора, 15. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
- ↑ а б Наказ Міністерства культури і туризму України від 07.09.2006 № 747/0/16-06 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15.12.2017. Процитовано 01.12.2017.
- ↑ Пам'ятки. Вулиця Архітектора Городецького. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
- ↑ Забудова Києва доби класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським / Кальницький М. Б., Кондель-Пермінова Н. М.. — К. : Варто, 2012. - С. 191.
- ↑ Замовники, архітектори, підрядники/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
- ↑ Прогулянка по вулиці Городецького в Києві. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
- ↑ а б Колыбель духа (ул. Городецкого, 15). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2017.
- ↑ Архітектурні стилі/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2017.
- ↑ Додаткові ознаки на фасадах/ Малаков Д. Прибуткові будинки Києва. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
Джерела ред.
- Київ. Кн. 1, ч. 1. А — Л // Звід пам'яток історії та культури України / П. Тронько та ін. — К., 1999. — С. 317-318. — ISBN 966-95478-1-4.