Будинок архітекторів (Москва)

Будинок архітекторів
Будинок архітекторів
	55°44′31″ пн. ш. 37°34′29″ сх. д. / 55.74218945002777303° пн. ш. 37.57499222002777373° сх. д.Координати: 55°44′31″ пн. ш. 37°34′29″ сх. д. / 55.74218945002777303° пн. ш. 37.57499222002777373° сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Хамовники
Тип	споруда і пам'ятка архітектури[d]
Дата заснування	1935
Статус	Список пам'яток культурної спадщини у Вікімандрах
	Будинок архітекторів Будинок архітекторів (Росія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Будинок архітекторів (також Будинок на Ростовській набережній) — житловий будинок, розташований в російській столиці Москві на Ростовській набережній, 5. Побудований архітектором Олексієм Щусєвим в стилі постконструктивізму в 1930-х роках. Будівля є частиною нереалізованого проєкту парадного ансамблю Смоленської і Ростовської набережних, задуманого Олексієм Щусєвим. Бічні крила, облицьовані бежевою цеглою, добудовані на початку 1960-х років.

Історія

Передісторія

Вид на Ростовську набережну і Благовіщенську церкву в Бережках (1891 рік)^[1]

Будинок був побудований на так званому Ростовському подвір'ї, де розташовувалася Церква Благовіщення Господнього XVII століття.

У 1930-х роках Спілка архітекторів СРСР вирішила звести нове житло для постійно зростаючого числа членів. Під будівництво видали ділянку землі на Ростовській набережній, на високому березі річки Москви.

Проєкти

Протягом 1934—1935 років Олексій Щусєв працював над реконструкцією Ростовської і Смоленської набережних лівого берега Москви-ріки. Було прийнято рішення будувати на набережних житлові будинки 8-9-поверхової висоти і лише в деяких місцях, щоб уникнути монотонності лінії забудови, збільшувати висоту до 14-ти поверхів^[2]. Проєкт передбачав забудову всього високого берега річки будівлями з великою кількістю портиків, стел, арок та інших декоративних елементів у стилі сталінського монументалізму і неоконструктивізму. Величезність будови зближувала його з готелем «Москва», Держпромом і ансамблем площі Гагаріна. Однак проєкт не затвердили через очевидну дорожнечу і надзвичайну складність майбутніх робіт.

На зміну грандіозному плану прийшов інший — більш практичний і вигідний. Скоротивши площу, займану будинком, Олексій Щусєв залишив у проекті лише напівкруглу будівлю. Таким чином, будинок своєю чоловою стороною мав огинати церкву з обох боків. На відміну від попередньої задумки, будівлю зверху увінчувала, а знизу підкреслювала масивна колонада. Але й цьому проєкту не судилося втілитися. В результаті був прийнятий найбільш економічний варіант без колонади.

Будівництво

Роботи почалися в 1934 році, перша черга будівництва закінчена в 1938 році. З усієї запланованої забудови на набережних споруджені були тільки кілька окремих житлових будинків, що належали різним забудовникам, та й то жоден з них не був закінчений повністю. На Ростовській набережній була зведена лише невелика частина напівциркульної в плані будівлі, яка 25 років самотньо височіла серед її малоповерхової забудови. У 1960-х роках будівлю було добудовано із застосуванням нових технологій. З двох сторін до будинку були прибудовані крила з цегли. Церква Благовіщення була знесена.

Будівництво
Остаточний варіант

Відомі жителі

У Будинку проживало чимало архітекторів СРСР та Росії, таких, як:

Д. Аркін,
Г. Орлов,
В. Кринський,
брати Весніни,
В. Кусаков,
А. Ополовніков,
М. Бархін,
В. Шкваріков,
В. Магідін,
О. Чалдимов,
М. Билінкін,
Г. Гольц,
М. Гінзбург,
М. Поляков,
М. Парусніков,
Я. Корнфельд.
Б. Макаричов

Також в будинку проживали:

Д. Е. Розенталь,
Д. Барщевський,
Б. Гурнов,
Г. Герасимов,
В. І. Казаков (1950—1968)
Л. Кислинська,
Т. Колесніченко,
Ю. Орса,
В. Пономарьов,
Ю. Сдобнов,
Т. Бархіна,
М. Н. Тарасов,
Н. Г. Гольц,
М. В. Юдіна^[3],
М. М. Миротворцев,
В. Н. Старовський^[4]
та інші.

Будинок в мистецтві

Будинок неодноразово з'являвся в кінематографі. Можливо, причиною цьому — незвичайна архітектура будови.

Один з найвідоміших прикладів — радянський фільм «Три тополі на Плющисі».

Примітки

↑ Фотографии старой Москвы. Архів оригіналу за 22 березня 2012.
↑ Щусев А. В. Застройка набережных. Доклад на совещании актива Фрунзенского района. // «Архитектурная газета», 1935, 8/II, № 8.
↑ Юдина Мария Вениаминовна // Московская энциклопедия. / Гл. ред. С. О. Шмидт. — М., 2007—2014. — Т. I. Лица Москвы: [в 6 кн.].
↑ Старовский Владимир Никонович // Московская энциклопедия. / Гл. ред. С. О. Шмидт. — М., 2007—2014. — Т. I. Лица Москвы: [в 6 кн.]

Посилання

Будинок «Радянський архітектор» [Архівовано 21 червня 2021 у Wayback Machine.]
Проєкт забудови Смоленської і Ростовської набережних у Москві [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.]

[1] Фотографии старой Москвы. Архів оригіналу за 22 березня 2012.

[2] Щусев А. В. Застройка набережных. Доклад на совещании актива Фрунзенского района. // «Архитектурная газета», 1935, 8/II, № 8.

[3] Юдина Мария Вениаминовна // Московская энциклопедия. / Гл. ред. С. О. Шмидт. — М., 2007—2014. — Т. I. Лица Москвы: [в 6 кн.].

[4] Старовский Владимир Никонович // Московская энциклопедия. / Гл. ред. С. О. Шмидт. — М., 2007—2014. — Т. I. Лица Москвы: [в 6 кн.]

[1]

[2]

[3]

[4]