Будинок-музей Єгіше Чаренца

пам'ятка культурної спадщини у Вірменії

Будинок-музей Єгіше Чаренца (вірм. Եղիշե Չարենցի տուն-թանգարան) — музей в Єревані. Розміщується в будинку, де з 1935 по 1937 рік жив відомий вірменський поет Єгіше Чаренц (1897-1937), проспект Месропа Маштоца, 17.

Будинок-музей Єгіше Чаренца
вірм. Եղիշե Չարենցի տուն-թանգարան
40°10′44″ пн. ш. 44°30′51″ сх. д. / 40.17899722224977666° пн. ш. 44.51437222224977575° сх. д. / 40.17899722224977666; 44.51437222224977575Координати: 40°10′44″ пн. ш. 44°30′51″ сх. д. / 40.17899722224977666° пн. ш. 44.51437222224977575° сх. д. / 40.17899722224977666; 44.51437222224977575
Тип біографічнийd
Статус спадщини пам'ятка культурної спадщини Вірменіїd[1]
Країна  Вірменія[1]
Адреса Մեսրոպ Մաշտոց պող. 17[1]
Засновано 1964
Сайт charents.am
Будинок-музей Єгіше Чаренца. Карта розташування: Вірменія
Будинок-музей Єгіше Чаренца
Будинок-музей Єгіше Чаренца (Вірменія)
Мапа

CMNS: Будинок-музей Єгіше Чаренца у Вікісховищі

Історія ред.

Будинок-музей Єгіше Чаренца заснований за рішенням Ради Міністрів Радянської Вірменії від 8 лютого 1964 року в трикімнатній квартирі, де поет жив з 1935 по 1937 рік. Нвард Багдасарян була призначена директором музею. Дочки поета Арпенік і Анаїт підтримували створення і діяльність музею. 10 січня 1975 року музей відкрито для відвідувачів[2][3].

У 1987 році, з нагоди 90-річчя з дня народження Чаренца і при підтримці Карена Демірчяна, площа будинку-музею була розширена. Нині музей займає 626,3 м².

Основна експозиція займає три зали музею[2]:

  • Зал A — 1897-1918
  • Зал B — 1918-1927
  • Зал C — 1928-1937

Експозиція ред.

 
Особиста бібліотека Єгіше Чаренца
 
Грамофон Єгіше Чаренца

Будинок-музей Єгіше Чаренца є дослідним центром з вивчення життя Чаренца, його літературної, культурної та суспільно-політичної діяльності[4]. У музеї експонуються особисті речі поета, рукописи, документи, книги, фотографії та інші матеріали.

Найціннішою частиною музею є його меморіальна квартира, де все влаштовано як за життя Чаренца. Квартира обставлена досить елегантно, вишукано поєднуються західні і східні смаки: рояль «Беккер», друкарська машинка, меблі з червоного дерева, успадковані від батька килими, статуетки Будди з слонової кістки і бронзи, репродукції Леонардо да Вінчі, Фра Анджеліко тощо[2].

Особиста бібліотека Чаренца є частиною меморіальної квартири. За словами Арпенік Чаренц, в кінці 1930-х років бібліотека поета складалася з 6000 книг. Після арешту Чаренца велика кількість книг знищена. Зараз бібліотека налічує 1452 книги, вона включає велику кількість цінних книг на різних мовах, з різних фахових дисциплін, мистецтва і релігії. Чаренц зібрав унікальну колекцію книг вірменських письменників: Хоренаці, Бузанд, Нарекаці, Кучак, Шноралі, Саят-Нова, Лео, Туманян, Тер'ян, Ісаакян, Мецаренц. Глибоко вивчивши грецьку, європейську і російську літературу, а також мистецтво і літературу давнього Сходу, він збагатив свою колекцію Аврелієм, Прустом, Ашвагхошою, Піранделло, Шпенглером, Тагором та іншими. Серед цих книг особливу цінність становлять 25 томів російського журналу «Старі роки», що видавався з 1907 по 1916 рік. Безліч книг в бібліотеці мають автографи. На полях є нотатки, зроблені Чаренцом. Є також книги, які Чаренцу дарували інші письменники — Аветік Ісаакян, Хамлик Туманян, Гарегін Бесс, Хачик Даштенц та інші. Багато книг привезені з Тифлісу, Москви, Петербурга і Царицина[2].

В музеї проводяться виставки, літературно-музичні зустрічі, лекції, концерти, презентації, дні поезії.

З 1980-х років у музеї проводиться щорічне осіннє частування дастахум, традицію якого заклав сам Єгіше Чаренц. В цей день він пригощав друзів, колег, художників, артистів, студентів та інших фруктами і вином. У відродженій музейній традиції стали брати участь знайомі поета і його шанувальники[5].

Посилання ред.

Будинок-музей Єгіше Чаренца оцифровує свої фонди [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки ред.

  1. а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. а б в г Yeghishe Charents Memorial Museum, Yerevan, «Pera Print», 2008, p. 104, ISBN 978-99941-874-0-9
  3. Оганесян Г. А. Музеи Еревана: путеводитель. Ереван: Айастан, 1982. — С. 68
  4. Charents 115. Yerevan: "Astghik Publishing House". 2012. с. 120. ISBN 978-9939-840-07-9.
  5. Антропологический форум, Issues 6-7. Европейский университет в Санкт-Петербурге, 2007