Буглаки (Житомирський район)
Буглаки́ — село в Україні, у Потіївській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 36 осіб (2001).
| село Буглаки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Потіївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040410020096442 |
| Основні дані | |
| Населення | 36 (2001) |
| Площа | 0,291 км² |
| Густота населення | 123,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12226[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°41′51″ пн. ш. 29°00′26″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
168 м |
| Водойми | р. Візня |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 31, с. Потіївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12225 |
| Карта | |
  Буглаки | |
 Буглаки | |
| Мапа | |
| |
Населення ред.
В середині 19 століття нараховувалося 27 мешканців[2]. В кінці 19 століття кількість населення становила 135 осіб, з них чоловіків — 65 та 70 жінок, дворів — 23[3], або 19 дворів та 107 мешканців[4].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 62 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 36 осіб[5].
Історія ред.
За люстрацією 1553 року, тут були боброві гони, що належали Панькевичам. У 1628 році Ян Стрибил платив із Буглаків за 3 дими та 2 городи, з Нових Буглаків — з 3 димів, 2 убогих та 2 городів[4].
В другій половині 19 століття — східна частина сільця Будилівка, слобода Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії, на річці Візня. Називалася Булгаки або Буглачки, належала до Янівського маєтку, входила до православної парафії в Янівка, за 4 версти[2][4].
В кінці 19 століття — селянське сільце Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового міста Радомисль, де розміщувалася також найближча поштово-телеграфна станція — 28 верст, до поштової земської станції в Облітках — 7 верст, до найближчої залізничної станції Житомир — 60 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво. Землі — 333 десятини; при обробітку селяни застосовували трипільну сівозміну[3].
10 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду, у Буглаках зупинилася на ночівлю 1-ша бригада Волинської групи (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. 11 листопада на бригаду напав 51-й кавалерійський полк 2-ї бригади 9-ї кавалерійської дивізії московських військ, що надійшов з Малина. Ухилившись від великого бою з ним, бригада відступила[6].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Будилівської сільської ради, котру, 7 березня 1923 року, включено до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи. 11 серпня 1954 року село передане до складу Новобудської сільської ради Потіївського району Житомирської області. 21 січня 1959 року, в складі сільської ради, увійшло до Радомишльського району. 5 березня 1960 року село включене до складу Іванівської сільської ради Радомишльського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Малинського району Житомирської області.
27 січня 1965 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 39 «Про зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів області», село передане до складу Облітківської сільської ради Радомишльського району. 27 липня 1965 року адміністративний центр Облітківської сільської ради перенесено до с. Нова Буда з перейменуванням її на Новобудську[7].
6 серпня 2015 року село увійшло до складу Потіївської сільської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області[8]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоутвореного Житомирського району Житомирської області[9].
Примітки ред.
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ а б Л. Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 185. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ а б Список населенных мест Киевской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1182. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 20 листопада 2022.
- ↑ а б в Buhłaki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 267. (пол.)
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 212, 581, 582. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 21 листопада 2022.