Бу́блик (обари́нок[1], зах. обарінок[2]) — кулінарний виріб, пшеничне тісто кільцем, зварене у воді чи оброблене гарячою парою, а тоді запечене.

Бублик
Час приготування 40 хвилин
Необхідні компоненти борошно, молоко, яйця, дріжджі, цукор, сіль, масло
Зазвичай використовувані компоненти ваніль, цукрова пудра, мигдаль, мак, кориця
Схожі страви калач
Бублики з маком

Залежно від розміру, вологості та м'якості може мати різні назви, також різні назви можуть вживатися в різних регіонах.

Також бубликами часто називають різні предмети у формі тора.

Етимологія ред.

Слово бублик походить від прасл. *bǫbъlь, утвореного від *bǫb-a («буба», «розм'якле зерно гороху, бобів», «ягода», «рана, нарив»). Вважається спорідненим з лит. bámba («пуп»), bambalas («карапуз, крихітка»), bambulos («головка», «брунька», «кулька»), латис. bumba («куля, ядро», «м'яч»), bumbulis («вузол», «ґуля», «горб», «жовно», «сук», «наріст», «карапуз»)[3].

Різновиди ред.

  • прісний (простий) — готується з прісного тіста;
  • з маком — перед випіканням посипається кондитерським маком;
  • солодкий — перед випіканням змазується карамельною масою, зазвичай на основі цукру та приправ (кориця, кмин тощо);
  • солоний — перед випіканням посипається грубою сіллю та приправами.
 
Чотири бублики, що спеклися разом

Рецепти ред.

Обаринки ред.

На 5 склянок пшеничного борошна — 2 склянки молока, 5 яєць, 50 гр дріжджів, ½ склянки топленого масла, ½ склянки цукру, 1 чайна ложка солі.

Розчинити дріжджі у молоці, додати яйця, розтоплене масло, цукор, сіль і розмішати. Засипати борошно, замісити тісто і дати йому зійти. Після чого виробити бублики за формою, викласти на змащений лист, дати зійти ще раз, змастити яйцем та обсипати січеним мигдалем або цукром з корицею.[1]

Обаринки кере́лівські ред.

На 12 склянок пшеничного борошна — 4 склянки солоної води, 5 яєць, 150 гр дріжджів.

Замісити досить густе тісто і дати йому злегка зійти. Добре вибити тісто і дати йому зійти знов. Після чого виробити обаринки і кидати їх у окріп, виймаючи коли спливуть. Зварені обаринки ставлять у піч, щоб загнітились з обох боків, для чого їх перегортають.[1]

Фразеологізми ред.

В народному фольклорі є чимало фразеологізмів зі словом «бублик». Найпоширеніші:

  • ді́рка з (від) бу́блика — абсолютно нічого
  • діста́неться на бу́блики — хтось буде покараний за якусь провину
  • лама́тися, як (мов, ні́би і т. ін.) греча́ний бу́блик — неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т. ін.; навмисне вагатися, упиратися, зволікати
  • не ва́ртий (не варт) ді́рки з бу́блика — якого можна не брати до уваги, знехтувати; який не має ніякого значення

Приклади вживання в українській літературі ред.

  Абсолютно нічого. — Мовчи, Марино..,— не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика  

В. Кучер)

  Я й мамі не казав за гадюку, бо знав, що мені б досталось (дісталось) би на бублики  

І. Нечуй-Левицький

  То чого тоді ламаєшся, мов гречаний бублик? — ще більше похмурнів Левко.— Ціни собі не можеш скласти?  

М. Стельмах

  Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика  

М. Зарудний

Бублик у математиці ред.

 
Тор — поверхня форми бублика

Є клас математичних функцій, що задають загальний вид поверхні бублика. Така поверхня називається тором. Аналітичне рівняння тора записується так:

 

Українське прізвище ред.

Бублик — це також українське прізвище, поширене в Україні та південній Росії, в містах розселення українців. Див. статтю Бублики.

В Україні також існує село Бубликове в Сумській області.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в З. Клиновецька. Страви й напитки на Україні. — С. 131.
  2. Бублик // Українські назви з куховарства й харчування. Слівник з поясненнями. Близько 3.500 назв / Наталія Чапленко. — Нью-Йорк, 1980. — C. 23. — 115 с.
  3. Бублик // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — С. 274.

Джерела ред.

  • Н.В. Абельмас. Украинская традиционная кухня. — Донецк : Сталкер, 2004. — 319 с. (рос.)
  • Л.М. Безусенко. Українська національна кухня. — Донецьк : Сталкер, 2002. — 288 с. — ISBN 966-596-462-3.
  • З. Клиновецька. Страви й напитки на Україні. — К. : Час, 1991 (репринт —Київ — Львів, 1913 р.). — 218 с. — ISBN 5-88520-094-7.

Посилання ред.