Брацлавський воєвода

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Воєвода (значення).

Брацла́вський воєво́да (лат. Palatinus Braclaviensiss, пол. Wojewoda Bracławski) — регіональний уряд (посада) в Короні Польській Речі Посполитої. Голова Брацлавського воєводства та один із його сенаторів — представників воєводства в Сенаті Речі Посполитої. Існувала з 1571 до 1795 року. Місце резиденції воєводи — Брацлав.

Список ред.

Ім'я	Роки Життя	Початок	Кінець
Роман Сангушко — польний гетьман литовський	бл. 1537—1571	1566	1571
Андрій Вишневецький — волинський, брацлавський^[1] каштелян	?-бл. 1484	1571	1576
Іван-Януш Збаразький — крем'янецький староста	?-1608	1576	1608
Ян Потоцький — староста генеральний подільський	1555−1611	1608	1611
Якуб Потоцький — староста генеральний подільський	1554?—1613	1611	1613
Олександр Заславський — староста генеральний подільський	1577—1629	1615	1628
Стефан Потоцький — староста генеральний подільський	1568—1631	1628	1631
Станіслав «Ревера» Потоцький — великий коронний гетьман	1569—1677	1631	1636
Лукаш Жолкевський	бл.1594—1636	1636
Миколай Потоцький — «Ведмежа лаба»	бл.1593—1651	1636	1646
Домінік Александер Казановський	15..—1648	1646	1648
Адам Кисіль — намагався знайти компромісні рішення у відносинах між Польщею і Гетьманщиною	бл. 1600—1653	1648	1649
Владислав Мишковський	1600—1658	1649	1650
Станіслав Лянцкоронський — скальський староста, галицький каштелян, руський воєвода, польний коронний гетьман	1597—1657	1650	1652
Пйотр Потоцький — летичівський староста, генерал подільських земель. Похований в Кам'янці-Подільському (костьол кармелітів босих)	1622—1658	1652	1657
Михайло Юрій Чорторийський — князь, дідич на Клевані та Жукові	1521—1592	1658	1661
Анджей Потоцький — віницький староста	бл. 1518—1663	1662	1663
Ян Потоцький — номінальний; власник Золотого Потоку, Бучача	?—1676	1673	1676
Костянтин Криштоф Вишневецький	1633—1686	1677	1678
Марцін Замойський — львівський каштелян, подільський воєвода	1537—1689	1678	1682
Миколай Леон Сапега	1644—1685	1683	1685
Ян Кшиштоф Ґніньський	1647—1703	1685	1694
Марцін Хоментовський	?—1706	1694	1704
Ян Александер Конєцпольський	1635—1719	1704	1710
Міхал Стефан Йордан	?—1739	1710	1739
Станіслав Свідзіньський — воєвода равський	1684—1761	1739	1754
Ян Каєтан Яблоновський — князь Священної Римської імперії	1699—1764	1754	1764
Станіслав Любомирський	1704—1793	1764	1772
Мацей Лянцкоронський — граф, київський каштелян (1772)	?—1789	1772	1789
Марцін Ґрохольський — брацлавський каштелян (1774)	1727—1807	1790	1795

Григорій Санґушко гербу Погоня — після Романа Санґушка, помер 1575 року^[2]
Міхал Коссаковський гербу Слєповрон, прізвисько Корвін — призначений на посаду 17 березня 1794 р.; не виконував обов'язків через повстання Тадеуша Костюшка.^[3]

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Ймовірно, не був брацлавським воєводою.
↑ Niesiecki К.. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. I. — S. 192. (пол.)
↑ Rabowicz E. Kossakowski Michał h. Ślepowron, przydomek Korwin (1733—1798) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — T. XIV/2, zeszyt 61. — S. 278—280. (пол.)

Джерела ред.

Niesiecki К.. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728—1743. — T. I. — S. 192—193. (пол.)
Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795. — Kraków, 1885. — S. 7—8. (пол.)

[1] Ймовірно, не був брацлавським воєводою.

[2] Niesiecki К.. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. I. — S. 192. (пол.)

[3] Rabowicz E. Kossakowski Michał h. Ślepowron, przydomek Korwin (1733—1798) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — T. XIV/2, zeszyt 61. — S. 278—280. (пол.)

[1]

[2]

[3]