Брадикінін (грец. bradys — повільний + kinesis — рух) — нонапептид, який утворюється у крові людини при активації калікреїн-кінінової системи крові. Він впливає на розширення судин, внаслідок чого зменшується кров'яний тиск, викликає біль й звуження бронхів. До його складу входять наступні амінокислоти:

Брадикінін

(2 залишки), (два залишки), (три залишки) та .

2,4-Динітрофторбензол (реагент Сенгера) й карбоксипептидаза визначають аргінін як N-та С-кінцеву амінокислоту. Внаслідок неповного кислотного гідролізу брадикініну утворюються наступні ди- та трипептиди:

У медицині ред.

Вміст брадикініну у міокарді збільшується у відповідь на короткочасну ішемію-реперфузію, що є одним з доказів його тригерної ролі у ішемічному прекондиціюванні. Фармакологічно індуковане збільшення у міокарді рівня ендогенного брадикініну й калідин-подібного пептиду підвищує стійкість серця до дії ішемії-реперфузії [1].

В той же час надмірне збільшення брадикініну в тканинах легень призводить до зростання виділення рідини з кровеносних капілярів і спричиняє набряк легень. Природним регулятором кількості брадикініна є, зокрема, ангіотензинперетворювальний фермент 2 (ACE2), рецептори якого вірус SARS-CoV-2 використовує для потрапляння в клітини-мішені[1].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. van de Veerdonk, F.; Netea, M.G.; van Deuren, M.; van der Meer, J.W.; de Mast, Q.; Bruggemann, R.J.; van der Hoeven, H. Kinins and Cytokines in COVID-19: A Comprehensive Pathophysiological Approach. Preprints 2020, 2020040023 (doi: 10.20944/preprints202004.0023.v1).[1] [Архівовано 8 квітня 2020 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела ред.

  1. Маслов Леонид Николаевич — Роль брадикинина в механизме ишемического прекондиционирования сердца. Перспективы применения брадикинина в кардиохирургической практике.