Бої за Маріуполь (1919)

Бої за Маріуполь — бої, які тривали 19–27 березня 1919 року між Задніпровською дивізією Н .І. Махна і частинами Добровольчої армії генерала Денікіна.

Бої за Маріуполь (1919)
Бої за Донбас (січень - травень 1919)
Махно і Дибенко в Маріуполі.[1] Махно і Дибенко в Маріуполі. Махно і Дибенко в Маріуполі.
Дата: з 19 березня по 27 березня 1919 Місце: Маріуполь Результат: Місто перейшло під контроль Махновців
Сторони
РСФРР РПАУ	Уряд Півдня Росії
Командувачі
Махно Нестор Іванович	Виноградов Михайло Миколайович
Військові формування
РПАУ	Донецька група ЗСПР

Історія

19 березня відбувся перший наступ Задніпровської дивізії, в ході якого війська батька Махна змусили супротивника тікати в місто, після довгої перестрілки під містом відійшли від міста. Це викликало велику паніку серед військ Добровольчої армії.

21 березня, зачитавши наказ по бригаді про настання в східному напрямку, Махно пояснив, що відразу Маріуполь взяти не вдалося і від нього довелося дещо відступити. Зараз відбувається передислокація військ і місто будуть брати 8-й і 9-й полки. Взяття його ускладнюється присутністю на рейді військових кораблів Антанти. Але Маріуполь, проте оточений з трьох сторін, і найближчими днями буде взято.

25 березня був другий наступ, і 27 березня місто було зайняте партизанами на чолі з батьком Махном.

Народ зустрічав їх радісно з привітаннями, в місті зразу ж був організований комітет підпільної партії комуністів-більшовиків, військово-революційний комітет і комісаріат народної радянської міліції.

Начальник 1-ї Задніпровської дивізії П. Дибенко телеграфував зі звільненого Маріуполя Раднаркому УРСР:

…В боях відзначилися 8-й і 9-й полки, артилерійський дивізіон, розбивши вщент противника, захопивши багату військову здобич. Стійкість і мужність полків була надзвичайною. При наступі полки обстрілювалися з боку противника і французької ескадри з 60 гармат. Попри згубний вогонь противника, полки йшли без пострілу до зіткнення з противником, після чого під командою мужнього командира 8-го полку, неодноразово відзначився в боях, т. Куриленко кинулися в атаку. Укріплення противника були взяті штурмом. Під час штурму, були втрати: 18 вбитих, 172 поранених. Противник перекинутий був у море. Ці славні полки без відпочинку знову перейшли в наступ. Прошу нагородження 8-го і 9-го полків, артилерійського дивізіону особливими Червоними прапорами та командира 8-го полку т. Куриленка орденом Червоного Прапора. Командиру 9-го полку т. Тахтамишеву і командирам батарей артилерійського дивізіону оголосити подяку. Захоплено понад 3 500 000. Пудів вугілля. Французька ескадра після пред'явленого нами ультиматуму спішно покинула порт. За один день з порту вивезено 300 тис. Пудів вугілля. Вантаження вугілля триває. Засоби поки відпущені. З дивізії потрібно терміново комісія для відряджання та розподілу вугілля. Захоплено два тральщики, які поспіхом наводяться в справність, мною тимчасово призначені на тральщику старшини, машиністи, трюмні кочегари, сигнальники, кермові та комендори, потрібні командири, механіки, штурман. При подальшому наступі козаки зі зброєю в руках здаються цілими сотнями. Наші частини підійшли впритул до Таганрога.

Самого Нестора Махно було нагороджено орденом Бойового Червоного прапора.

З 27-го — 28-го вночі почалися грабування, самочинні обшуки, з якими ревком був безсилий боротися, не маючи у своєму розпорядженні збройної сили.

Втрати

Добровольча армія

• Питік Іван. Унтер-офіцер Окремого корпусу жандармів. Убитий навесні 1919 року.
• Регір Петро Петрович. Розстріляний 4 травня 1919 року в Маріуполі

РПАУ

• Невідомий махновець 20 березня 1919 року
• 27 березня 1919 року Дегтяр Сергій Павлович 17 років уродженець села Захарівка Маріупольського повіту.
• 27 березня Росний Матвій 26 р. боєць 7-ї роти 8-го Задніпровського полку.

Джерела

• Белаш Виктор — Дороги Нестора Махно [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.].
• Виктор Данилов, Теодор Шанин — Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918—1921 [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.].