Бочаниця
Бочани́ця — село в Україні, у Гощанській селищній громаді Рівненського району Рівненської області. Населення — 1 133 особи. Колишній (до 2020 р.) центр Бочаницької сільради.
село Бочаниця | |
---|---|
Церква святого Іллі у Бочаниці
| |
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський район |
Громада | Гощанська селищна громада |
Облікова картка | село Бочаниця |
Основні дані | |
Засноване | 1750 |
Населення | 1133 особи (2001) |
Поштовий індекс | 35409 |
Телефонний код | +380 3650 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°31′43″ пн. ш. 26°41′43″ сх. д. / 50.52861° пн. ш. 26.69528° сх. д.Координати: 50°31′43″ пн. ш. 26°41′43″ сх. д. / 50.52861° пн. ш. 26.69528° сх. д. |
Водойми | річка Безіменна |
Відстань до обласного центру |
41 км |
Відстань до районного центру |
9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35400, Рівненська обл., Рівненський р-н, селище Гоща, вул. Незалежності, буд. 72 |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія ред.
Селом протікає річка Безіменна, права притока Горині. Розташування: за 8 км від колишнього районного центру Гоща і за 46 км від обласного центру Рівне.
Історія ред.
Вперше Бочаниця згадується в писемних джерелах в 1478 році.
Бочаниця згадується 25 травня 1569 року в універсалі короля польського Сигізмунда Августа про приєднання земель Волинських до корони Речі Посполитої. Йому на вірність присягав місцевий поміщик А. Добринський.
У другій половині XVI сторіччя Бочаниця належала Богушу князю Корецькому. Біля 1840 Граціан Ленкевич вибудував в Бочаниці палац. Палац згорів за кілька років перед першою світовою війною, всі цінності з палацу були вивезені до Львова.
За Російської імперії Бочаниця належала до Сіянецької волості Острозького повіту.
Станом на 1885 рік у селі мешкало 1038 осіб. У ньому було 83 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млина та пивоварний завод[1].
У 1906 році село Сіянецької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 28 верст, від волості 2. Дворів 210, мешканців 1330[2].
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1130 | 99.74% |
румунська | 2 | 0.18% |
російська | 1 | 0.08% |
Усього | 1133 | 100% |
Відомі уродженці ред.
- Климчук Віталій Васильович (1968—1988) — радянський військовик, кавалер ордена Червоної Зірки.
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 4 березня 2020.
Посилання ред.
- Село Бочаниця // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Roman Aftanazy Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej, Tom 5, Województwo wołyńskie, 1994, ss. 60-62.