Борисов Михайло Семенович
Борисов Михайло Семенович (21 січня 1904 — 9 лютого 1944) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, командир 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії полковник[1].
| Борисов Михайло Семенович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народження |
21 січня 1904 с. Барське-Рикіно, зараз Володимирська область, РФ | ||||
| Смерть |
9 лютого 1944 (40 років) біля м. Калинковичі, Гомельська область, Білорусь | ||||
| Поховання | Калинковичі | ||||
| Країна |
 СРСР | ||||
| Рід військ | стрілецькі війська | ||||
| Освіта | Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ | ||||
| Роки служби | 1923—1943 | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Звання | гвардії полковник | ||||
| Командування | 212-м гвардійським стрілецькимо полком 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії | ||||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна Сталінградська битва — Битва на Курській дузі — Битва за Дніпро | ||||
| Нагороди |
 Медалі | ||||
Біографія ред.
Народився 8 (21) січня 1904 року у с. Барське-Рикіно, зараз Володимирська область РФ в родині селянина. Закінчив 4 класи школи, в 12 років почав працювати на фабриці В. Ф. Демидова в селі Ярцево (зараз місто В'язники).
У Червоній Армії з жовтня 1923 року. В 1926 році закінчив Саратовську піхотну школу. Служив у Прикордонних військах командиром взводу, помічником начальника і начальником прикордонної застави, командиром дивізіону, начальником полкової школи. В 1936 році закінчив вечірній факультет Військової академії ім. Фрунзе.
З вересня 1941 року на посаді заступника командира полку командує 90-м стрілецьким полком 95-ї стрілецької дивізії (2-го формування), яка брала активну участь в обороні Сталінграду. По закінченні боїв у Сталінграді командир 95-ї стрілецької дивізії полковник Василь Горишній в представленні до нагороди підполковника Борисова М. С. орденом Червоного Прапора написав, що як командир полку, він проявив особисту мужність і хоробрість, безпосередньо в бойових лавах керував відбиттям атак противника. 18 вересня 1942 року полк зходу, без підтримки атрилерії, захопив північні і північно-східні схили Мамаєвого кургану і утримав їх, відбиваючи чисельні контратаки. Під час боїв у районі заводу «Барикади» утримував позиції, а потім перейшов в атаку і оволодів дев'ятьма вулицями[2].
За оборону Сталінграда 95-й стрілецькій дивізії було присвоєно найменування гвардейской, вона стала 75-ю гвардійською стрілецькою дивізією, а 90-й стрілецький полк став 212-м гвардійським стрілецьким полком.
У битва на Курській дузі 212-й гвардійський стрілецький полк під командуванням гвардії підполковника Борисова відбивав наступ німецьких військ в районі Понирі-Ольховатка. Протягом 6 і 7 липня 1943 року полк знищив 34 танки противника, відбивши чотири масовані атаки втримав свої позиції[3], а в подальшому перейшов в наступ.
Наказом по 13-й Армії Центрального фронту № 136/н від 24.08.1943 р. М. С. Борисов був нагороджений орденом Червоної Зірки[4].
Гвардії полковник Борисов особливо відзначився в форсуванні ріки Дніпро на північ від Києва, в боях при захопленні і утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка і Ясногородка (Вишгородський район Київської області). В нагородному листі командир 75-ї гвардійської стрілецької дивізії генерал-майор Горишній В. А. відзначив його героїзм, рішучість і відвагу, в результаті чого 23.09.1943 року к 6.00, використовуючи підручні засоби, 6-та рота 212-го полку форсувала Дніпро південніше села Глібівка і окопалася. В 7.15 того ж числа рота захопила пароплав з баржею, забезпечивши переправу частин полку на плацдарм. З 14.00 полк повів наступ на Ясногородку. Протягом дня полк відбив 8 контратак противника силою до батальйону кожна, наступного дня ще 6 контратак, підтримуваних артилерією, мінометним вогнем і танками. Форсуванням Дніпра і закріпленім на його правому березі Борисов забезпечив переправу інших частин дивізії на плацдарм[5].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії полковнику Борисову Михайлу Семеновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[6].
Михайло Борисов загинув у бою за визволення Білорусі 9 лютого 1944 року біля м. Калинковичі. Похований у братській могилі воїнів 75-ї гвардійської стрілецької дивізії в м. Калинковичі.
Нагороди ред.
- медаль «Золота Зірка» №---- (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Червоного Прапора
- Орден Червоної Зірки
- Орден Знак Пошани
- Медалі
Пам'ять ред.
- Ім'ям Михайла Семеновича Борисова названо провулок в м. Калинковичі.
- Ім'я Героя увічнено на Алеї Слави біля Вічного вогню у м. В'язники.
- В селі Станки В'язниковського району Володимирської области РФ ім'ям Борисова названо школу і встановлено меморіальну дошку.
Примітки ред.
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з травня 2019] Фонд 33. — Оп.682525, д.190, запись 4010300, стр. 19 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з травня 2019] Фонд 33. — Оп.682526, д.674, запись 16432445, стр. 28 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з травня 2019] Фонд 33. — Оп.682526, д. 674, запис 16432445. С. 3 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] — Фонд 33. — Оп.793756, д.6, запись 150003390, стр. 439 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] Фонд 33. — Оп.682525, д.48, запись 12057300 (рос.)
Посилання ред.
- Биография на сайте «Владимирский край» (рос.)
- Дом родителей М. С. Борисова в дер. Барское-Рыкино [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вязники — город героев [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- В.Гроссман. Первый день на Днепре [Архівовано 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Борисов М. С. (рос.)
- Борисов М. С. [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)
- Навечно в сердце народном. 3-е изд., доп. и исправл. — Минск: Гл.ред. Белорус.сов.энцикл., 1984 (рос.)
- О войне и товарищах. Сборник воспоминаний. — Красноград: АО «КМП», 1996. — 208 с. с илл. — 950 экз. [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Нагорный А. Ф., Травкин В. В. Владимирцы — Герои Советского Союза. — Владимир. — 1964 (рос.)