Бончевський Микола Дем'янович
Микола Дем'янович Бончевський (9 грудня 1901, с. Михайлин, нині Козятинський район, Вінницька область — 21 травня 1967, Суми) — художник, педагог, один з організаторів художньої освіти на Сумщині. Учасник Другої світової війни.
| Бончевський Микола Дем'янович | |
|---|---|
| Народився |
9 грудня 1901 Михайлин, Самгородська волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
21 травня 1967 (65 років) Суми, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Суми |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | художник, педагог |
| Alma mater | Всеукраїнський художній інститут (1937) |
| Учасник | німецько-радянська війна |
Життєпис ред.
Микола Дем'янович Бончевський народився 9 грудня 1901 року на Вінничині.
Навчався у Київському художньому інституті (1938—1937)[уточнити].
Брав участь у німецько-радянській війні, був поранений і відправлений для лікування у місто Ачинськ Красноярського краю, де на той час дислокувалося Сумське артилерійське училище. Разом училищем приїхав до Сум після визволення міста 1944 року[1].
На той час був у Сумах одним із художників-професіоналів, якому довелося очолювати всю мистецьку діяльність у місті та області.
З 1949 по 1967 рік працював методистом, потім — старшим методистом обласного Будинку народної творчості, очолював вечірню студію та заочні обласні курси образотворчого мистецтва.
Помер 21 травня 1967 року, похований у Сумах.
Педагогічна діяльність ред.
1948 року на громадських засадах почав керувати студією образотворчого мистецтва при обласному Будинку народної творчості, у якому працював безмінно протягом 20 років. Виявив себе талановитим організатором і педагогом.
В очолюваній ним студії вже в 1948 році навчалось 38 чоловік. Заняття проводились за 3-річною програмою два рази на тиждень по три години. Паралельно існували заочні курси, на яких навчання проводилось за 2-річною програмою. Для самодіяльних художників проводились семінари. У 1960 році при студії став працювати консультаційний пункт.
Микола Бончевський був організатором та учасником зарубіжних (Болгарія, НДР), республіканських, обласних, міських, районних виставок та семінарів. Сприяв популяризації українського мистецтва[2].
Багато з його учнів-студійців стали відомими професійними художниками, серед них: заслужені художники України Валентин Куц, Микола Нечвоглод, Микола Сіробаба, художники Олександра Єрмоленко, Олексій Кузьменко, Олександра Трегубова, Володимир Ратнер та багато інших.
Примітки ред.
- ↑ Ткаченко, Валентина. Етюд про Миколу Бончевського: (до 120-річчя від дня народження). Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького.
- ↑ Словник художників України (PDF).
Джерела ред.
- Бончевський Микола Дем'янович // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник / голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми: Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа»; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 46.
- Художньо-мистецька спадщина Сумщини: від давнини до сьогодення / авт.-упоряд. Валентина Єфремова. — Київ: Хрещатик, 2007. — С. 48. — ISBN 966-581-344-8.
- Ткаченко В. Художня освіта та мистецька практика кінця ХІХ—ХХ століть у місті Суми / Валентина Ткаченко // Художник у провінції: матеріали міжнар. наук. конф. (24—25 верес. 2009 р., м. Суми) / за ред. Л. К. Федевич. — Суми: Університетська книга", 2009. — С. 68—75. — ISBN 978-966-680-453-5.
- Ткаченко В. Бончевський Микола Дем'янович // Словник художників України: біобібліографічний довідник. Кн. 1 : А—В. — Київ: Видавництво ІМФЕ, 2019. — С. 146.