Бойниці
Бо́йниці[6] (словац. Bojnice, нім. Weinitz, угор. Bajmóc) — місто в Тренчинському краї, західна Словаччина, що розміщене біля підніжжя гір Стражовске Врхи. Населення близько 5 тис. осіб.
| Бойниці[1] словац. Bojnice | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 48°46′56″ пн. ш. 18°35′10″ сх. д. / 48.78222222224977855° пн. ш. 18.58611111113877712° сх. д.Координати: 48°46′56″ пн. ш. 18°35′10″ сх. д. / 48.78222222224977855° пн. ш. 18.58611111113877712° сх. д. | ||||
| Країна |
 Словаччина[5] | |||
| Регіон |
Тренчинський край, Округ Прєвідза | |||
| Столиця для | Q124055222? (Яраш) | |||
| Засновано | 1113 | |||
| Перша згадка | 1113 | |||
| Площа | 19,92 км² (2023)[3] | |||
| Населення | 5013 (2023)[2] | |||
| · густота | 252,17 осіб/км² (2023)[4] | |||
| Висота НРМ | 291 м | |||
| Водойма | Нітра | |||
| Міста-побратими |
 — Єсенік — Бад-Кроцінген — Роста | |||
| Телефонний код | (+421) 046 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | PD | |||
| Код LAU (NUTS) | SK0227513903 | |||
| GeoNames | 3061015 | |||
| OSM | r2187799 ·R | |||
| Поштові індекси | 972 01 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | bojnice.sk | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Бойниці[1] у Вікісховищі | ||||
У місті розташований великий бальнеологічний курорт, що функціонує з XVI століття. Відомий у всьому світі своїм «Замком з привидами» і одним з найбільших зоопарків Європи.
Місто Бойниці розташоване серед прекрасних лісистих гір на висоті 290 м над рівнем моря біля східного підніжжя гори Мала Магура, за 180 км на північ від Братислави.
У місті знаходиться один з найкрасивіших замків Словаччини, який часто називають Замком з привидами. Бойницький замок — національна пам'ятка культури Словаччини, побудований 1113 року. Колись він належав роду Палфі. Таємничі легенди і романтичні історії пов'язані з цим замком. Його оточує парк з могутніми деревами. До парку примикають ботанічний сад, зоопарк і печера замку.
Курорт працює цілий рік, температура води 25-47 °С. Термальні сульфідні води 9 мінеральних джерел і сульфідний мул застосовуються для ванн. Клімат у Бойницях помірний континентальний, м'який, сухий.
Тут лікують захворювання нервової системи і рухового апарату.
Історія ред.
Замок Бойниці уперше згадують у 1113 році. Але є відомості, що вже 9-го століття на цьому місці був замок з глини а в 12 столітті його перебудували з каменю, заліза і дерева. З часів середньовіччя в замку функціонують водопровід і каналізація. Замком володіли Матуш Чак, родина Турзо, родина Палффі і нарешті Ян Батя. Самим знаменитим власником був Ян Франтішек Палффі. Він виявився останнім власником замку. У XIX ст. Ян ґрунтовно перебудував замок і прикрасив численні кімнати палацу в романтичному стилі. Причиною тому послужила його любов до французької графині. Однак та не вийшла за нього заміж. В результаті Ян ні на кому так і не одружився і не залишив нащадків. В ознаменування свого холостяцького життя він прикрасив терновим вінцем шпиль головної вежі замку. У цьому ж замку Яна і поховали в кам'яному саркофазі, з щілин якого в 1970-х роках почала просочуватися таємнича рідина, що не піддається хімічній експертизі. Після повернення в замок старовинних ікон, зібраних свого часу Яном, рідина перестала текти з щілин саркофага, але її сліди залишилися дотепер. За заповітом власника замок мав стати народним музеєм. В порушення волі покійного замок і його оздоблення, включаючи картини, меблі і зброя, розпродали по частинах. Після Другої світової війни в замок повернулося більше половини його раритетів. Музеєм замок став лише в 1950 році . У даний час там проходять екскурсії, відбуваються одруження і влаштовуються театральні вистави, засновані на легендах про привидів замку.
Демографія ред.
За даними перепису 2001 року, у місті було 5 006 мешканців, з яких 97,06 % словаки, 0,68 % чехи, 0,24 % німці.
Релігійний склад: 74,55 % католики, 19 % людей, які не мають релігійної приналежності і 2 % лютерани.
Примітки ред.
- ↑ Згадки назви міста Бойніце в документах. google.com. в інтернет-домені «gov.ua».
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: 19,92S_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
- ↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: 19,92S_SK.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Іноді — Бо́йніце.
Посилання ред.
- www.bojnice.sk — офіційний сайт міста
- http://www.bojnicecastle.sk [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] Замок Бойніце
- http://www.kupele-bojnice.sk [Архівовано 27 травня 2012 у Wayback Machine.] Курорт Бойніце
- http://www.zoobojnice.sk [Архівовано 25 червня 2007 у Wayback Machine.] Зоопарк Бойніце
|
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |