Бойків (хутір)

колишній хутір у Бердичівському районі Бердичівської округи Української РСР

Бойків (Бойко, рос. Бойко) — колишній хутір у Бистрицькій волості Бердичівського повіту Київської губернії та Гришковецькій сільській раді Махнівського (Бердичівського) і Бердичівського районів Бердичівської округи.

хутір Бойків
Країна Російська імперія
 УНР
 УРСР
СРСР СРСР
Область Київська губернія
Бердичівська округа
Район/міськрада Бердичівський повіт
Бердичівський район
Громада Бистрицька волость
Гришковецька сільська рада
Основні дані
Засноване невідомо
Населення 144 (1926)
Зняте з обліку до 1 жовтня 1941 року
Географічні дані
Географічні координати
Найближча залізнична станція Бердичів

Населення

ред.

В кінці 19 століття налічувалося 11 осіб, з них 5 чоловіків та 6 жінок, дворів — 2[1].

Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 144 особи, з них 72 чоловіків та 72 жінки; за національністю — поляки. Кількість домогосподарств — 32, з них, неселянського типу — 1[2].

Історія

ред.

Час заснування — невідомий[2]. В кінці 19 століття — хутір при власницькому селі Гришківці Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії. Відстань до центру повіту, де розміщувалася найближча поштово-телеграфна та поштова (земська) станції — 3 версти, до найближчої залізничної станції (Бердичів) — 4 версти. Основним заняттям мешканців було рільництво. Землі — 65 десятин, належить С. Усовському. Господарює сам власник, застосовує трипілля[1]

У 1923 році включений до складу Гришковецької сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоствореного Бердичівського (згодом — Махнівський) району Бердичівської округи Київської губернії. Станом на 17 грудня 1926 року — в підпорядкуванні Гришковецької сільської ради Бердичівського району Бердичівської округи[3]. Відстань до центру сільської ради, с. Гришківці — 1 верста, до районного та окружного центру, міста Бердичів — 5 верст, до найближчої залізничної станції (Бердичів) — 6 верст[2].

Знятий з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[3].

Примітки

ред.
  1. а б Список населенных мест Киевской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 266-267. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 12 серпня 2022.
  2. а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 6-7. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  3. а б Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь». 2007. с. 44, 206. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 29 травня 2022.