Боз-ар (від фр. beaux-arts — красні мистецтва) — одна з назв архітектури пізнього історизму у Франції та деяких інших країнах. Виник як альтернатива до «романтичних» стилів (насамперед неоготики) та бідермаєру через спробу відродити та переосмислити спадщину ренесансу, бароко, ампіру.

Гран-Опера в Парижі — найвідоміша споруда в стилі боз-ар

Поява нового стилю була історично пов'язана зі створенням Другої імперії у Франції. Шарль Гарньє з чималою долею підлабузництва назвав боз-ар «стилем Наполеона III». Термін має локальне вживання. За межами Франції він використовується у США та Канаді, тоді як у світі серед мистецтвознавців поширений термін «еклектика», який використовував і Гарньє. Архітектурі боз-ара і справді притаманне еклектичне використання історичних реплік, нагромадження декоративних елементів і водночас прагнення симетрії та ієрархії «шляхетних» та утилітарних просторів. Саме цьому навчали в Вищій школі красних мистецтв у Парижі, яка перетворилася на головну світову «лабораторію» боз-ару.

Центральний вокзал у Нью-Йорку
Оперний театр в Одесі
Культурний центр в Аргентині

Найвідоміші будівлі в стилі боз-ар у Франції:

Найвідоміші будівлі в стилі боз-ар за межами Франції:

Споріднений з боз-аром стиль у живописі часто називають академізмом (у вузькому значенні, оскільки до академічного живопису часто зараховують живопис класицизму і навіть ренесансу).

Галерея ред.

Література ред.

  • Reed, Henry Hope and Edmund V. Gillon Jr. 1988. Beaux-Arts Architecture in New York: A Photographic Guide (Dover Publications: Mineola NY)
  • United States. Commission of Fine Arts. 1978, 1988 (2 vols.). Sixteenth Street Architecture (The Commission of Fine Arts: Washington, D.C.: The Commission) – profiles of Beaux-Arts architecture in Washington D.C. SuDoc FA 1.2: AR 2.

Посилання ред.