Бодгічітта
Бодгічітта (санскр. बोधिचित्त, bodhicitta , «просвітлена думка, серце»; кит. 菩提心, Пу Ди Сінь; яп. 菩提心, бодайсін) — філософсько-світоглядна доктрина буддизму, що проголошує співчутливу любов до всіх живих істот і обумовлює служіння бодгісаттв заради порятунку всіх живих істот з ланцюга перероджень.
Визначення ред.
Термін бодгічітта визначається і пояснюється по-різному в різних буддійських джерелах Махаяни. За словами Пола Вільямса, основним значенням бодгічітти в індійських джерелах (таких як Бодгіпатхапрадіпа Атіші) є висока мотивація:
«прагнення повністю покінчити з усіма стражданнями інших разом із їхніми власними стражданнями... Ця бодгічітта є результатом глибокого співчуття (каруна) до страждань інших».[1]
За словами 14-го Далай-лами, бодгічітта — це:
прагнення забезпечити добробут усіх живих істот і досягти стану Будди заради них — насправді є дистильована сутність, вичавлений сік, усіх вчень Будди, тому що в кінцевому підсумку намір Будди полягає в тому, щоб привести всіх живих істот до ідеального просвітлення.[2]
Деякі сучасні східноазійські автори буддизму, такі як Д. Т. Судзукі та М. Анесакі, визначають бодгічітту як іманентне внутрішнє пробудження. Наприклад, Анесакі пише, що бодгічітта — це «первинна сутність нашого розуму, яка сама по собі полягає у вищому бодгі»."[3]
Види ред.
Розрізняють бодгічітту намірів та дій.
Поняття Бодгічітта належить до Вчення Будди, означає думку (Чітту) про повне прояснення (Бодгі). Дослівно, бодгічітта — «Просвітлена думка».
«Хай стану я Буддою на благо всіх живих істот» — це стандартна фраза, що описує мотив прагнення до пробудження, виражає суть бодгічітти.
Примітки ред.
- ↑ Williams, Paul (2008). Mahayana Buddhism: The Doctrinal Foundations, pp. 194-195. Routledge.
- ↑ His Holiness the Dalai Lama (2011). Illuminating the Path to Enlightenment, p. 108.Thubten Dhargye Ling
- ↑ Dayal, Har (1970). The Bodhisattva Doctrine in Buddhist Sanskrit Literature, p. 59. Motilal Banarsidass Publ.
Джерела ред.
- Любляча доброта та співчуття в традиції Дзоґчен [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.]
- ДЗА ПАТРУЛ РІНПОЧЕ, Переклад Марії Васильєвої (09.2018). ОСЯЙНЕ СОНЦЕ СТАДІЇ ПРАКТИКИ БОДГІСАТТВАЧАР’ЯАВАТАРИ (вид. ред.Ігор Родюк та Олександр Савицький). DHARMA EBOOKS. Процитовано 30 травня 2022.
Література ред.
- Ігор Колесник, Анастасія Ворончихіна. Космологія синто і екологічна парадигма Японії у ХХ–ХХІ ст. ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ В УКРАЇНІ. книга ІІ: 185. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
{{cite journal}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - ГОЛЕЦЬ О. Я. (2013). ПРОБЛЕМА ДОБРА І ЗЛА В ДУХОВНІЙ ТРАДИЦІЇ КИТАЮ (PDF). Вісник КНЛУ. Серія Історія, економіка, філософія. (18): 89. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
{{cite journal}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) - Лама Оле Нидал. «Основопологающие упражнения». ISBN 5-94303-008-5 (рос.)
- А. Донец. Перспективы исследования феноменов буддизма в рамках теории игры [Архівовано 30 квітня 2008 у Wayback Machine.] // Вестник Бурятского университета. — Улан-Удэ, 2005, с. 38-45 (рос.)
- Геше Джампа Тинлей. «Бодхичитта и шесть парамит». Новосибирск. 2013. ISBN 5-7925-0068-1 (рос.)
|
Це незавершена стаття про буддизм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |