Богатирець Касіян Димитрович
Богатирець Касіян Димитрович (5 листопада 1868, Кабіно — 26 червня 1960, Чернівці) — протоієрей, духовний отець православної церкви Буковини, належав до москвофільського напрямку.
| Богатирець Касіян Димитрович | |
|---|---|
,_1911.jpg) | |
| Народився |
5 листопада 1868 Костинці, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина |
| Помер |
28 липня 1960 (91 рік) Чернівці, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Австро-Угорщина.svg){kind=small} Румунія СРСР |
| Місце проживання | Резиденція митрополитів Буковини і Далмації |
| Діяльність | історик, православний священник, політик |
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Знання мов | румунська |
| Заклад | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Посада | Суфраган |
| Партія | Русская Народная Партія |
| Конфесія | православ'я |
| Нагороди |
 |
Народився у Вишковецькому уїзді австро-угорського коронного краю Буковина у селянській родині. Закінчив німецьку гімназію та здобув вищу освіту у Чернівецькому університеті. У 1896 році здобув звання «доктора богослів'я». Після здобуття ступеню був рукоположений та займався пастирською та просвітницькою діяльністю. Його зусиллями було видано Русько-православний календар[1].
Як активний прихильник москвофільського руху Касіян Богатирець був заарештований під час Першої світової війни, спочатку засланий до міста Ліні, потім перевезений у Відень на політичний процес. На процесі Касіяна Богатирця було засуджено до смерті, але він у своїй останній промові проголосив «я ще Австрію переживу»[2]. Після смерті імператора Франца-Йосифа Богатирця було амністовано і він повернувся додому.
У 1917—1918 році він брав активну участь у громадської діяльності, зокрема у народному вічі, яке проголосило про бажання буковинців приєднатися до Російської республіки у складі автономної України.[2].
У 1920-ті роки відійшов від політичної діяльності, займав посаду священника у Кіцмані. Брав участь у роботі по об'єднанню закарпатських уніатів з Російською православною церквою у еміграції[3].
Після 1940 року на пенсії. Помер у Чернівцях.
Примітки ред.
- ↑ Пам'яті січового стрільця Івана Овадюка з с. Чорногузи [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Володимир Старик Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914—1921, Черновцы, 2009
- ↑ Протоиерей Кассиан Богатырец (Богатырец Кассиан Дмитриевич) (1868—1960) [2] [Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Мирович Р. Памяти мужественного соотечественника // Журнал Московской Патриархии. 1971. № 3. С. 6-8.
- Буркут И. Г. Русины Буковины: историческая судьба этнонима // Мысль. Теория. Практика. Публицистика. Общественно-политический журнал Партии коммунистов Республики Молдова. [Кишинев]. № 2 (24). Май. 2004. 65-71.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |