Бобков Семен Олексійович

Семен Олексійович Бобков
рос. Семён Алексеевич Бобков
Народження	1896; Українка
Смерть	6 листопада 1943; біля с. Каїри
Країна	Російська імперія; СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	артилерія
Роки служби	1915–1917, 1918–1943
Звання	Генерал-майор
Формування	44-та армія
Війни / битви	Перша світова війна; Громадянська війна в Росії; Німецько-радянська війна

Семе́н Олексі́йович Бобко́в (рос. Семён Алексеевич Бобков; нар. 1896(1896) — пом. 6 листопада 1943) — радянський воєначальник часів Другої світової війни, генерал-майор артилерії (10.11.1942^[1]).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бобков.

Життєпис ред.

Народився 1896 року в селі Українка Пугачовського повіту Самарської губернії (нині — Пугачовський район Саратовської області) в селянській родині. Росіянин. Трудову діяльність розпочав підпасичем, сільгоспробітником.

У 1915 році призваний до Російської імператорської армії. Учасник Першої світової війни з кінця 1916 року на Північному фронті в районі Риги.

До лав Червоної армії вступив у 1918 році. військову службу розпочав у 2-й батареї 25-ї стрілецької дивізії. Учасник Громадянської війни в Росії 1918–1921 років на Уральському, Колчаківському і Польському фронтах. Пройшов шлях від молодшого командира до помічника командира батальйону.

У 1931 році закінчив Артилерійські курси удосконалення командного складу. Член ВКП(б) з 1931 року. З 1935 року — полковник, з 1937 року — начальник 1-го відділу управління начальника артилерії Середньоазійського військового округу. У 1938 році закінчив Курси удосконалення вищого командного складу при Військовій академії імені М. В. Фрунзе.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Увесь свій бойовий шлях пройшов у складі 44-ї армії на посаді заступника командувача армією — начальника артилерії армії. Двічі був поранений. З 10 листопада 1942 року — генерал-майор артилерії.

6 листопада 1943 року командувач 44-ю армією генерал-лейтенант В. О. Хоменко, перебуваючи за кермом штабного автомобіля, разом із заступником командувача по артилерії генерал-майором С. О. Бобковим помилково заїхали в розташування ворога й були вбиті. Поховані поблизу села Каїри Горностаївського району Херсонської області. 20 травня 1944 року останки генералів були віднайдені та згодом перепоховані в місті Мелітополі Запорізької області.