Блохін Василь Михайлович

Васи́ль Миха́йлович Блохі́н (рос. Василий Михайлович Блохин, 7 січня 1895, Російська імперія — 3 лютого 1955, РРФСР-СРСР) — працівник каральних та репресивних органів НКВС-МДБ СРСР. Професійний кат НКВС СРСР, «рекордсмен» з убивства людей. Персонально стратив до 50000 осіб, у тому числі за позасудовими вироками, найбільше у період з 1937 р. до 1945 р..

Василь Михайлович Блохін
рос. Василий Михайлович Блохин
Народження	7 січня 1895(1895-01-07) Владимирська губернія, Російська імперія
Смерть	3 лютого 1955(1955-02-03) (60 років) Москва, СРСР
Поховання	Нове Донське кладовище
Країна	Російська імперія  СРСР
Рід військ	НКВС
Освіта	Московський архітектурний інститут
Роки служби	1914—1954
Партія	КПРС
Звання	генерал-майор позбавленний
Війни / битви	Перша світова війна; брав участь у масових стратах під час сталінських репресій
Нагороди	позбавлений усіх нагород (??)
Блохін Василь Михайлович у Вікісховищі

За всі роки служби особисто розстрілював 200 осіб щодня. Особисто стратив двох представників сталінського режиму, які, за збігом обставин, були серед головних організаторів Голодомору 1932—1933 років — (Чубаря й Косіора Станіслава). Активний учасник масових убивств полонених польських офіцерів у 1940 році під час Катинського розстрілу.

Мав звання генерал-майора, нагороджений кількома найвищими орденами та медалями СРСР. За наполяганням Лаврентія Берії 1953 року був звільнений у запас, згодом — позбавлений персональної пенсії МДБ СРСР та військового звання. Згідно із зізнаннями колеги генерала Блохіна Дмитра Токарєва, вчинив самогубство, офіційно — помер від інфаркту.

Почав свою діяльність, працюючи пастухом у селі Турово Ярославської губернії (1905—1910), муляром у підрядників у м. Москві (1910—1915).

Похований на Донському цвинтарі в Москві, де нещодавно, за сприяння російських шанувальників генерала Блохіна, йому встановлено ошатний надгробок.

Освіта

• У 1933 р. закінчив Московський архітектурно-будівельний інститут,
• в 1937 р. — Московський інститут підвищення кваліфікації господарників.

Особисті уподобання

• Волів розстрілювати людей з німецького пістолета Walther PP;
• любив одягати для акту вбивства шкіряні рукавички, шкіряний фартух і шкіряний головний убір;
• протягом 1924 р. — 2 березня 1953 р. під документальними актами про проведені розстріли ставив свій особистий підпис.

Звання й кар'єра

• 1915 р. — рядовий Російської імператорської армії, унтер-офіцер, взводний унтер-офіцер 3 роти 82 піхотного запасного полку;
• 1917 р. — взводний старший унтер-офіцер, виконувач обов'язків голови ротного комітету 218 піхотного полку;
• 1918 р. — член ВКП (б), працював помічником начальника військкомату Червоної Армії, командир взводу;
• 1921 р. — командир взводу 62 батальйону військ ВНК;
• 1926 р. — комендант ОДПУ СРСР.
• 1934 р. — комендант адміністративно-господарського управління (АГУ) НКВС СРСР;
• 9 грудня 1935 — капітан державної безпеки СРСР;
• 14 березня 1940 р. — майор державної безпеки СРСР;
• 14 лютого 1943 р. — полковник державної безпеки СРСР;
• 14 жовтня 1944 р. — комісар державної безпеки СРСР;
• 9 липня 1945 р. — генерал-майор СРСР;
• 1946 р. — начальник комендантського відділення управління справами МДБ СРСР;
• 1952 р. — заступник начальника АГУ НКВС СРСР — комендант МДБ СРСР.

Див. також

• Берг Ісай Давидович

Джерела

• Блохин В. М. [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Петров Н. В., Скоркин К. В. «Кто руководил НКВД, 1934—1941» : справочник / под ред. Н. Г. Охотина и А. Б. Рогинского. — М. : "Звенья", 1999. — 502 с. — 3000 прим. — ISBN 5-7870-0032-3. (рос.)
• Рейфилд Дональд,. «Сталин и его подручные» = англ. Stalin and his hangmen. — М. : "Новое литературное обозрение", 2008. — 500 с. — 1,5 тыс. прим. — ISBN 978-5-86793-651-8. (рос.)

Посилання

• Сталинские палачи НКВД: когда реальность страшнее фильмов ужасов [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] // Национальный Банк Новостей.
• Петров Никита, (02.08.2010). «Человек в кожаном фартуке». Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа». № 10 (31). Архів оригіналу за 27.06.2016. Процитовано 27.06.2016. (рос.)
• Герей Василь (Петров Микита),. «Василь Блохін:кат у шкіряному фартусі». Архів оригіналу за 27-06-2016. Процитовано 27-06-2016.
• Розенблюм А.,. Профессия — палач, звание — генерал. Архів оригіналу за 23.04.2014. (рос.)
• Сталинские палачи-рекордсмены [Архівовано 10 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Биография Блохина [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
• В России палачи лежат с почетом [Архівовано 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
• Профессия — палач, звание — генерал [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
• Биография Блохина [Архівовано 15 червня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
• Человек в кожаном фартуке [Архівовано 1 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• Петров Н., «Даже собаки от нас шарахались» [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.]. // Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа» от 07.07.2008 № 6 (6).(рос.)
• Воронов В., «Палач в кожаном фартуке» [Архівовано 8 травня 2016 у Wayback Machine.]. // газета «Совершенно секретно», № 3/250 от 03/2010.(рос.)
• Альбац Евгения, Палачи и жертвы [Архівовано 26 червня 2016 у Wayback Machine.], № 7 (276) от 4 марта 2013 // «The New Times», ООО «Новые времена». (рос.)
• Обратный перевод допроса Токарева (с перевода на польский) [Архівовано 9 жовтня 2010 у Wayback Machine.] // Katyn. Dokumenty zbrodni. Tom 2. Zagłada marzec — czerwiec 1940. Opracowały W. Materski, В. Woszcyński, N. Lebiediewa, N. Pietrosowa. W-wa, 1998. S. 432—470.(рос.)(пол.)
• Ямской Николай, Палачи лежат в почете [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.], 18.09.2005 // «Коммерсантъ» (журнал «Огонёк»). (рос.)