Блок національних меншин

	Блок національних меншин
Дата створення / заснування	1922
Голова	Ісаак Грюнбаум
Країна	Республіка Польща
Політична ідеологія	ethnic partyd
Розташування штаб-квартири	Варшава
Час/дата припинення існування	1930

Блок національних меншин (пол. Blok Mniejszości Narodowych) — коаліція політичних партій міжвоєнної Польщі, що представляла національні меншини, насамперед українців, білорусів, євреїв і німців. Існував у 1922—1930 роках. Засновник — польсько-єврейський політик Ісаак Грюнбаум.

Історія

Частка голосів за Блок національних меншин за результатами виборів 1922 року за виборчими округами

Блок національних меншин було створено 17 серпня 1922 року на нараді у Варшаві для спільної виборної акції та координації дій у Сеймі^[1]. До Об'єднаного виборчого комітету увійшло по 3 представники від українців, білорусів, євреїв, німців і росіян^[1]. Українські політичні партії національно-державницького напряму з Галичини бойкутували вибори через незаконну окупацію краю Польщею внаслідок польсько-української війни 1918—1919 років, тому не були представлені у Блоці національних меншин^[1]^[2].

На виборах до Сейму у 1922 році Блок отримав 19,5 % голосів (66 депутатських мандатів, з яких 20 здобули українці) і став другою за розмірами партією парламенту^[1]^[2]. За результами виборів до Сенату 1922 року було обрано 22 представників Блоку, з них 6 були українцями^[1]. Коаліція здобула більшість голосів на Волині, Поліссі та Холмщині^[1]. Обрані до Сейму та Сенату українці сформували Українську Парляментарну Репрезентацію у Варшаві^[1].

У виборах 1928 року вперше взяло участь усе населення Західної України^[2]. До Блоку входили Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО), Укр. сел. союз, сіоністські організації «Мізрахі» та «Гітахдут», деякі білоруські та німецькі угруповання^[1]. За результами виборів від Блоку національних меншин обрано 55 депутатів (25 українців) до Сейму і 21 сенатор (9 українців)^[1]. У Західній Україні Блок здобув близько половини всіх голосів^[1].

Блок взяв участь у повторних виборах 1930 року на Волині й Поліссі, на яких сіоністська організація в Польщі підтримала УНДО^[1]. Проте Блок набрав лише 3 % голосів і був невдовзі розпущений.

Див. також

Українці в парламенті Польської Республіки

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Зайцев, 2003, с. 302.
↑ ^а ^б ^в Соляр І. Я. Українська парламентська репрезентація // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2019. — Т. Україна—Українці. — Кн. 2. — С. 623. — ISBN 978-966-00-1740-5.

Джерела

Зайцев О. Ю. Блок національних меншин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 302. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]

Література

Васіль Рагуля. Успаміны. — Менск: Бацькаўшчына, 1993/

[FOOTNOTEЗайцев2003302-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Зайцев, 2003, с. 302.

[Соляр-2] а ^б ^в Соляр І. Я. Українська парламентська репрезентація // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2019. — Т. Україна—Українці. — Кн. 2. — С. 623. — ISBN 978-966-00-1740-5.

[1]

[2]