Бичок (притока Сухого Торця)

Бичо́к — річка в Україні, у межах Краматорського району Донецької та Ізюмського району Харківської області. Права притока Сухого Торця (басейн Сіверського Дінця).

Бичок
48°25′19″ пн. ш. 37°40′38″ сх. д.
Витік	на схід від с. Голубівка
• координати	48°41′57″ пн. ш. 37°09′29″ сх. д.
Гирло	Сухий Торець
• координати	48°52′24″ пн. ш. 37°11′30″ сх. д.
Похил, м/км	3 ‰ і 2,8 ‰
Басейн	басейн Дону
Країни:	Україна * Донецька область * Харківська область
Регіон	Ізюмський район
Довжина	26 км і 23 км
Площа басейну:	154 км² і 150 км²

Опис

Довжина 26 км, площа водозбірного басейну 154 км². похил — 3,0 м/км. Долина переважно трапецієподібна, завширшки до 2 км (у середній течії). Заплава двобічна, завширшки 200 м. Річище помірно звивисте, завширшки до 10—15 м (на плесах). Влітку річище пересихає, утворюючи окремі плеса. Використовується на зрошення та побутові потреби, споруджено стави і невелике водосховище.

Розташування

Бичок бере початок на схід від села Єлизаветівки. Тече переважно на північ. Впадає до Сухого Торця на схід від села Василівка Перша.

Населені пункти

Над річкою розташовані такі села (від витоків до гирла): Некременне, Василівка Друга, Василівка Перша.

Література

1. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
2. Каталог річок України / Упорядник Г. І., Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
3. (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР. — Л.: Гидрометиздат, 1967.
4. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 51 (Бичок № 6)