Битва під Усвятом (1226) — битва між військами князя новгородського і переяслав-заліського Ярослава Всеволодовича і литовськими князями, що закінчилася поразкою литовців.

Битва під Усвятом

Литовсько-московські війни
Панорама Усвятського озера
Панорама Усвятського озера

Панорама Усвятського озера
Дата: 1 березня 1226 року
Місце: Усвятське озеро
Результат: Перемога Ярослава Всеволодовича
Сторони
Велике князівство Владимирське Литва
Командувачі
Ярослав Всеволодович Новгородський
Давид Мстиславич
невідомо
Військові сили
невідомо 7 тисяч
Втрати
невідомо 2 тисячі

Історія

ред.

Після поразки смоленських князів у битві на Калці в 1223 році їх військові можливості тимчасово ослабли, чим спробували скористатися литовці. Однак володимирські і новгородські війська, що влітку 1223 року брали участь в поході проти ордена мечоносців (під керівництвом Ярослава Всеволодовича) і які не брали участі в битві на Калці, зберегли боєздатність.

У 1225 році 7 тисяч литовців захопили всю Торопецьку волость, спустошили села близько Торжка, не дійшовши до міста тільки трьох верст.

Ярославу, який не отримав допомогу з Новгорода, допомогли, згідно новгородському літопису, новоторжці, торопчани зі своїм князем Давидом Мстиславичем (братом Мстислава Удатного ) і Володимир з сином [1]. Згідно Лаврентіївському літопису[2], в 1224 році Юрій Всеволодович Володимирський посилав свого молодшого брата Володимира і племінника Всеволода Костянтиновича в військовий похід, однак, мету походу літопис не вказує, ця подія відбувається між встановленням в Києві митрополита Кирила (що сталось 6 січня 1225 року ) і битвою під Усвятом (до весни 1226 року).

Ярослав наздогнав литовців біля Усвята, розбив, перебив 2 тисячі чоловік і забрав здобич. Літопис повідомляє про загибель в цьому бою князя Давида Мстиславича.

Вторгнення 1225/26 стало першим, в якому литовцям протистояли сили Північно-Східної Русі.

Примітки

ред.
  1. Новгородская первая летопись старшего извода. Архів оригіналу за 13 квітня 2009. Процитовано 18 серпня 2020.
  2. Лаврентьвская летопись. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 18 серпня 2020.