Битва при Буна-Гона

Битва при Буна-Гона — битва, яка була частиною Новогвінейської операції Тихоокеанської кампанії Другої світової війни. Ця битва була продовженням кампанії на Кокодському шляху і тривала з 16 листопада 1942 року до 22 січня 1943 року. Операція була проведена австралійськими підрозділами та силами військ Сполучених Штатів проти японських плацдармів в Буні та Гоні. З цих плацдармів японці починали наступ на Порт-Морсбі. У зв'язку з подіями в кампанії на Соломонових островах, японським військам, що наблизились до Порт-Морсбі, було наказано відійти та закріпитись на північному узбережжі. Завданням Союзників було постійно атакувати японські війська, щоб не дати їм можливості створити повноцінну лінію оборони. Проте японські війська були добре організовані та підготовлені до захисту своїх позицій. Вони створили добре укріплену мережу оборонних споруд.

Битва при Буна-Гона
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Австралійському солдату Джорджу Вітінгтону допомагає папуас Рафаель Оімбарі, недалеко від Буни 25 грудня 1942 року. Австралійському солдату Джорджу Вітінгтону допомагає папуас Рафаель Оімбарі, недалеко від Буни 25 грудня 1942 року.
Дата: 16 листопада 1942 — 22 січня 1943 року Місце: Нова Гвінея Результат: Перемога Союзників
Сторони
Австралія США	Японська імперія
Командувачі
Едмунд Геррінг Джордж Весей Едвін Гардінг Роберт Ейчелбергер	Йосуке Йокояма Йошитатсу Ясуда з 6 грудня: Цуюйо Ямагата
Військові сили
20 000+	6 500+
Втрати
1 991 вбито, 14 400 поранених або хворих	7 000 вбито, 1 200 поранено (евакуйовано), 250+ взято в полон

Карта, яка показує основні позиції японців в районі Буна-Гона.

Операції в Новій Гвінеї були сильно ускладнені типом місцевості, густою рослинністю, тропічним кліматом, хворобами та відсутністю інфраструктури. Під час кампанії на Кокодському шляху ці фактори приблизно однаково впливали на обидві воюючі сторони, але в цьому випадку страждали більше війська Союзників. На початкових стадіях союзники зіткнулися з гострою нестачею продовольства та боєприпасів. Ця проблема не була повністю вирішена до завершення кампанії. У зв'язку з цими факторами, бойова ефективність американських сил, зокрема, 32-ї дивізії США, була піддана різкій критиці.

Союзні ВПС завдавали постійних ударів по японських лініях постачання з Рабаула. Зрештою ці атаки послабити опір японців на суходолі. Багато японців були евакуйовані морем. Ті, хто залишився, чинили запеклий опір, майже, до останнього солдата. Рішучість і завзятість японців були безпрецедентними та раніше солдатами Союзників не зустрічалися. Також Союзники отримали цінну практику ведення бойових дій у джунглях.

Посилання

• Allan, Jack; Cutts, Chis (1994). As It Seemed To Us: The 1st Australian Mountain Battery, RAA, AIF. Brisbane, Queensland: AEbis Pub. ISBN 0646175157.
• Anderson, Charles (1992). Papua. The U.S. Army Campaigns of World War II. Т. Volume 11. Washington, D.C.: United States Army Center of Military History. ISBN 978-0-16-035883-8. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
• Battles Nomenclature Committee (Great Britain) (1958). The Official Names of the battles, actions & engagements fought by the land forces of the Commonwealth during the Australian campaign in the South-West Pacific 1942–1945 and the New Zealand campaign in the South Pacific 1942–1944 and the Korean Campaign: Final report of the Battles Nomenclature Committee as Approved by the Army Council. London: H.M.S.O. OCLC 3371797.
• Bean, C.E.W (1942). The Australian Imperial Force in France during the Allied Offensive, 1918. Official History of Australia in the War of 1914–1918. Т. Volume VI. Sydney, New South Wales: Angus and Robertson. OCLC 41008291. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 2 листопада 2015.
• Bergerud, Eric (1996). Touched With Fire. New York: Viking. ISBN 9780140246964. LCCN 95034149.
• Bergerud, Eric (2008). No Quarter. The Pacific Battlefield. У Yerxa, Donald A. (ред.). Recent Themes in Military History: Historians in Conversation. University of South Carolina Press. ISBN 1-57003-739-6. Архів оригіналу за 19 травня 2016. Процитовано 10 листопада 2015.