Вікіпедія

Битва біля Цери

Битва біля Цери — одна з перших битв Першої Світової війни, що відбулась між Австро-Угорщиною та Сербією у серпні 1914 року.

Битва біля Цери
Сербський фронт (Перша світова війна)
Перше вторгнення австрійських військ до Сербії у 1914 р.
Дата15 - 24 серпня 1914 року
МісцеГора Цер та навколишні міста і села
Результат перемога сербських військ
Сторони
Австро-Угорщина Сербія
Командувачі
Оскар Потіорек Олександр I Карагеоргієвич
Радомир Путник
Петар Бойовіч
Степа Степанович
Павле Юрішич-Штурм
Сили
бл. 200 000 чоловік бл. 180 000 чоловік
Втрати
бл. 10 тис. вбитих, 30 тис. поранених, 4500 полонених бл. 5000 вбитих, 15 000 поранених

Початок вторгнення ред.

Після оголошення війни 28 липня 1914 року Австро-Угорщина зосередила сили трьох своїх армій для завдавання удару по Сербії. П'ята і шоста армії, що знаходились у Боснії, отримали наказ завдати головного удару по Сербії. Друга армія була зосереджена в Сремі і Банаті, для введення в оману Верховного командування Сербії щодо напрямку наступу. У перші дні війни підрозділи Другої армії проводили обстріл населених пунктів на півночі Сербії, включаючи Белград і Смедерево, а 15 серпня окупували Шабац. Основні сили 5-ї та 6-ї армії готувались до переправи через Дрину, на що в них пішло аж 4 дні.[1][2] В цей час на зустріч австро-угорським військам рухались частини 2-ї та 3-ї сербських армій.

Хід битви ред.

Близько 23:00 15 серпня частини сербської армії наштовхнулись на позиції австро-угорських військ на схилах г. Цер. Проте позиції були слабо облаштовані і серби відтіснили з неї австрійську армію. 16 серпня біля Слатіна сербські війська скували і відкинули австро-угорські частини. У смузі 3-ї сербської армії бої були важкими, і на деяких ділянках сербам довелося відійти. 18 серпня австро-угорські війська намагались просунутись по плацдарму біля Шабацу, щоб забезпечити кращі умови для наступу 5-ї армії. Проте розгром австрійських частин на річці Добрава зруйнував їхні плани. Протягом наступних днів до сербів підтягнулися частини 2-ї сербської армії, яка прикривала більш зручну для ведення наступу, рівнинну місцевість північної Сербії і відповідно краще забезпечену Радомиром Путником. Внаслідок цього сербам вдалось прорвати австро-угорський фронт біля Лозниці. Для австрійців склалася несприятлива ситуація, і вони 19 серпня почали відхід по всьому фронту. Для цього було використано частини 2-ї австро-угорської армії, затримуючи їх рух на фронт у Галичині. Починаючи з 20 серпня сербські війська переслідували відступаючі австрійські війська. У результаті до 24 серпня австро-угорські війська були відкинуті до річок Сава і Дрина.[2][3]

Підсумки ред.

Хоча сербська армія досягла успіху в цьому бою, серби втратили значну частину боєприпасів.[4] Командувач 2-ї сербської армії Степа Степанович, за успішне командування військами, був підвищений до рангу фельдмаршала (сербською: вoјвода).[5] Командувач австро-угорськими військами Оскар Потіорек був принижений поразкою і вимагав реваншу, на що отримав дозвіл у вересні 1914 року.[6] Внаслідок поразки біля гори Цер австро-угорська армія була змушена відмовитись від міста Плєвла, яке вона захопила 19 серпня.[7]

Під час виконання розвідувального польоту відбувся перший повітряний бій сербського льотчика Томича та австро-угорського пілота. Останній вистрелив у Томича з револьвера та сербський льотчик зумів втекти.[8]

Успішний бій привернув до Сербії увагу всього світу, внаслідок чого у пресі почали з'являтись статті на їхній захист, а іноземці надавали політичну, гуманітарну та військову допомогу.[7][8][9]

Примітки ред.

  1. ↑ Битва при Цере — первая победа союзников в войне [Архівовано 31 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Международное радио Сербии. Джерело станом на 22.11.14
  2. ↑ а б Начало боевых действий; битва при Цере [Архівовано 2 грудня 2014 у Wayback Machine.]. Джерело станом на 22.11.14
  3. ↑ Смирнов И. Первое поражение кайзеровского блока в первой мировой войне: битва при Цере [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]. — Джерело станом на 22.11.14
  4. ↑ Stevenson, David (2004). Cataclysm: The First World War as Political Tragedy [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] New York: Basic Books. ISBN 978-0-7867-3885-4.
  5. ↑ Radan, Peter; Pavković, Aleksandar (1997). The Serbs and Their Leaders in the Twentieth Century [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Farnham: Ashgate. ISBN 978-1-85521-891-8.
  6. ↑ Jordan, David (2008). The Balkans, Italy & Africa 1914–1918: From Sarajevo to the Piave and Lake Tanganyika. London: Amber Books. ISBN 978-1-906626-14-3.
  7. ↑ а б Mitrović, Andrej (2007). Serbia's Great War, 1914–1918 [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]. [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.] West Lafayette, Indiana: Purdue University Press. ISBN 978-1-55753-477-4.
  8. ↑ а б Glenny, Misha (2012). The Balkans: 1804–2012. London: Granta Books. ISBN 978-1-77089-273-6.
  9. ↑ Pavlowitch, Stevan K. (2002). Serbia: The History of an Idea [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] New York: New York University Press. ISBN 978-0-8147-6708-5.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Битва_біля_Цери&oldid=39794521