Бешуйська залізниця

Бешуйська залізниця — вузькоколійна залізниця, що існувала на Кримському півострові у 1920—1950 роках. Проходила від вугільних копалень на схилі гори Бешуй (село Шахти/Чаїр, тепер територія Кримського природного заповідника, трохи далі с. Верхоріччя) уздовж річки Кача до станції Сюрень (зараз "Сирень"). Довжина 20 кілометрів. Розібрана в 1950.

Залізнична гілка

"Сюрень" — "Пачаджи" — "Коуш" — "Копі" (Копальні, с. Шахти)

Історія

Ще в 1919 при уряді Сулькевича біля гори Бешуй розпочали видобуток бурого вугілля та мінералу гагат. Хоча вугілля звідси було невисокої якості, це було єдине в Криму місце, де були його поклади, а в умовах громадянської війни потрібно було зміцнити незалежність економіки півострова. Збільшити обсяг видобутку допомогла залізниця, яку побудували за наказом барона Врангеля в 1920 році. Хоча тоді добудувати залізницю до кінця не встигли, навіть недобудована дільниця колії дозволила налагодити постачання вугілля на флот. У вересні повстанський загін більшовиків підірвав підіймач на копальні, відтоді залізниця втратила значення для війська Врангеля.

Після завершення громадянської війни залізницю добудували більшовики. Під час окупації півострова нацистами у Другу світову залізниця не працювала. Вже після війни на короткий час її функціонування відновилося, а вже у 1949 копальні закрили, і 1950 року залізницю розібрали.

Галерея

• 
  залізниця на карті 1922 року
• 
  Бешуйська шахта у 1920

Посилання

• Бешуйська залізниця [Архівовано 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
• Бешуйские копи. Сокровища «пятигорбой» горы // Полуостров Сокровищ № 20(рос.)
• Бешуйская узкоколейная железная дорога Крымология-R Wiki FANDOM powered by Wikia(рос.)
• Бешуйські копальні — путівник по Криму jalita(рос.)