Берлін-Східний
Берлін-Східний (нім. Berlin Ostbahnhof) — магістральна залізнична станція в Берліні , Німеччина. Розташований у кварталі Фрідріхсгайн[en], який зараз є частиною району Фрідріксгайн-Кройцберг, і за свою історію кілька разів змінював назву. В 1987 — 1998 роках був відомий як Берлін-Головний, тепер ця назва використовується для нового центрального вокзалу Берліна на колишній станції Лертер. Поруч зі станцією Берлін-Зоологічний Сад був одним із двох головних станцій міста; однак після відкриття нового головного залізничного вокзалу 26 травня 2006 року його значення знизилося, і багато магістральних поїздів було перенаправлено на магістральну лінію Північ-Південь[en] через тунель північ — південь[en], минаючи Берлін-Східний. Класифікується Deutsche Bahn як станція I категорії. [5]
Координати: 52°30′36″ пн. ш. 13°26′04″ сх. д. / 52.51000000002777313° пн. ш. 13.434700000027778088° сх. д.
Історія ред.
Рання історія ред.
Станція була відкрита 23 жовтня 1842 року як станція Франкфуртер, кінцева станція 81 км залізничної лінії до Франкфурта-на-Одері через Фюрстенвальде (Шпрее). В 1845 році раніше незалежна залізниця Берлін–Франкфурт об’єдналася в Niederschlesisch-Märkische-Eisenbahngesellschaft[en], метою якої було продовження лінії від Франкфурта до Бреслау. Після того, як в 1852 році лінії NME перейшли під оруду Прусської держави, станція була перейменована на «Schlesischer Bahnhof» (Сілезька станція).
В 1867 році було відкрито Старий Східний залізничний вокзал[en] (також званий Кюстрінерським залізничним вокзалом), кінцеву станцію лінії Прусської Східної залізниці[en], розташовану трохи на північ від сучасної станції Берлін-Східний. В 1882 році Старий східний залізничний вокзал було закрито, а Сілезький залізничний вокзал був перебудований на нинішньому місці, коли почалося будівництво Берлінського штадтбану, надземної залізниці через центр Берліна, побудованої для з’єднання основних станцій міста. Штадтбан було завершено в 1886 році; дві з чотирьох колій згодом утворили один з основних маршрутів Berlin S-Bahn.
Будучи кінцевою станцією як Сілезької, так і Східної залізниць, Сілезька станція швидко перетворилася на «Ворота на Схід» Берліна. До Першої світової війни потяги курсували зі столиці Німеччини через Кенігсберг до Санкт-Петербурга (Норд-Експрес[en]) і до Москви, а також до Відня, Будапешта і Константинополя через Бреслау і Катовиці.
Друга світова війна і НДР ред.
Станція була серйозно пошкоджена стратегічними бомбардуваннями під час Другої світової війни і була повністю відновлена східнонімецькою залізницею Deutsche Reichsbahn[en]. В 1950 році його було перейменовано на Берлін-Східний, оскільки після впровадження лінії Одер-Нейсе колишня Сілезія тепер була в основному частиною Польщі, а її німецьке населення було вигнано. Спогади про німецьку історію Сілезії були придушені Німецькою Демократичною Республікою. Після поділу Німеччини станція разом із Берлін-Ліхтенбергом була однією з двох головних залізничних станцій у Східному Берліні. Берлінський мур розташовувався лише за 200 м від станції; сьогодні ця частина є East Side Gallery[en], найдовший фрагмент Берлінського муру, що вцілів. З Берлін-Східний курсували експреси до Лейпцига, Галле та Дрездена. Станцію знову обслуговували міжнародні поїзди, такі як Віндобона[en] до Відня.
В 1987 році післявоєнну будівлю було знесено, і станцію почали перебудовувати як головний вокзал Східного Берліна, який перейменували на Берлін-Головний. Проект передбачав будівництво готелю і велику зону приймання для високопоставлених гостей радянського блоку. Однак лише частина робіт була завершена до моменту возз’єднання Німеччини в 1990 році. Частково збудований готель було знесено на початку 1990-х років.
В останні роки ред.
В 1998 році, станцію було перейменовано на Берлін-Східний, відновивши назву 1950-1987 років. Через рік почалися роботи зі знесення вокзалу та його повторна реконструкція, яка була завершена у 2002 році. Від споруди 1980-х років мало що залишилося, за винятком адміністративного блоку, деяких елементів фасаду та частин конструкції платформи.
Характеристики ред.
Станція має 11 колій і 9 платформ. 5 платформ використовуються для основної лінії та 4 для S-Bahn . 2 доріжки прохідні.
Трафік[6] ред.
Далекого прямування ред.
Регіональні служби ред.
- RE1 Магдебург – Бранденбург – Потсдам – Берлін – Еркнер – Фюрстенвальде – Франкфурт (Одер) (– Котбус)
- RE7 Дессау – Бад-Бельціг – Міхендорф – Берлін –
Аеропорт Бранденбург — Термінал 1-2 – Вюнсдорф-Вальдштадт - RB14 Науен – Фалькензе – Берлін – Аеропорт Бранденбург — Термінал 1-2
- S3 Шпандау – Весткройц – Берлін-Головний – Александерплац – Берлін-Східний – Осткройц – Карлсгорст – Кепенік – Еркнер
- S5 Весткройц – Берлін-Головний – Александерплац – Берлін-Східний – Осткройц – Ліхтенберг – Штраусберг-Північний
- S7 Потсдам – Ванзеє – Весткройц – Берлін-Головний – Александерплац – Берлін-Східний – Осткройц – Ліхтенберг – Аренсфельде
- S9 Шпандау – Весткройц – Берлін-Головний – Александерплац – Берлін-Східний – Шеневайде– Аеропорт Бранденбург — Термінал 1-2
Примітки ред.
- ↑ https://www.vbb.de/vbb-themen/qualitaet-im-oepnv/regionalverkehr/meine-linie-re1/
- ↑ а б в г д е ж и https://www.vbb.de/fileadmin/user_upload/VBB/Dokumente/Liniennetze/bahn-regionalverkehr-brandenburg-und-berlin-mit-plusbus-linien.pdf
- ↑ а б https://reiseauskunft.bahn.de/bin/traininfo.exe/dn/642969/250229/879414/225384/80?ld=4389&protocol=https:&seqnr=3&ident=lr.0464289.1685721133&date=03.06.23&station_evaId=8000130&station_type=dep¤tReferrer=tp&rt=1&rtMode=DB-HYBRID&&time=17:05¤tJourneyClass=2&
- ↑ https://www.europeansleeper.eu/en/travel-information
- ↑ "Stationspreisliste 2023" [Station price list 2023 (PDF) (in German). DB Station&Service. 28 November 2022. Retrieved 14 December 2022.]
- ↑ Timetables for Berlin Ostbahnhof (нім.)
Посилання ред.
- Berlin Ostbahnhof інформація на сайті Deutsche Bahn