Бересть (Польща)
Бересть[2] (пол. Bereść) — село в Польщі, у гміні Грабовець Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 289 осіб (2011[1]).
| Село
|
Історія ред.
1735 року в селі зведено греко-католицьку церкву Різдва Пресвятої Богородиці[2]. У часи входження до Російської імперії, село належало до Грубешівського повіту Люблинської губернії[3]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[3]. У 1903—1908 роках зведена нова православна мурована церква в російському стилі, а стара була розібрана[2]. На цвинтарі була православна каплиця, яка згоріла під час Першої світової війни[2].
За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 100 будинків (з них 80 житлових) та 577 мешканців, з них[4]:
- 281 чоловік та 296 жінок;
- 462 православних, 104 римо-католика, 11 юдеїв;
- 386 українців, 179 поляків, 11 євреїв, 1 особа іншої національності.
На сусідній однойменній колонії було 12 домів і 75 жителів, з яких 49 українців (при 60 православних і 15 римо-католиків)[4].
У 1942—1943 роках за доносами коменданта польської поліції Шипульського німецька жандармерія розстріляла в селі декількох українців за те, що вони начебто були комуністами[2]. Протягом цього часу поляки постійно здійснювали напади і вбивства місцевого українського населення[2]. У 1943 році в селі проживало 784 українці та 194 поляків[2].
21 березня 1944 року (за польськими даними — 16 березня) відділ Армії Крайової на чолі з Юзефом Шмєхом («Чьонґом») вчинили розправу над українцями, вбивши щонайменше 209 людей з Берестя та 38 осіб з інших сіл, серед них багато дітей та жінок. Польські шовіністи ще нападали на село 2.04.1944 і 9.06.1944, убивши при цьому ще щонайменше 31 українця[2].
Після 1945 року колишня православна церква була розібрана[2].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 153 | 33 | 102 | 18 |
| Жінки | 136 | 28 | 76 | 32 |
| Разом | 289 | 61 | 178 | 50 |
Особистості ред.
Народилися ред.
- Михайло Савинець (1925—1945) — булавний УПА, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г д е ж и к Богдан Гук. Bereść. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Процитовано 15 жовтня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.) - ↑ а б Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 33. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література ред.
- Леонюк В. Бересть // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — С. 22. — ISBN 978-966-325-135-6.
Посилання ред.
- Богдан Гук. Bereść. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (пол.) - Трагедія українського Берестя. Слово Просвіти. 31.03.2017.
- Бандитська акція в селі Берестя. Київське товариство депортованих українців «Холмщина» імені Михайла Грушевського.
- Українці Польщі виступили з заявою з нагоди 74-ї річниці антиукраїнських акцій на Холмщині. Polskie Radio dla Zagranicy. 09.03.2018.
- Від польського терору до радянського колгоспу. Депортація української родини з Польщі. Історична правда. 2017/09/7.