Берестейський повіт (Велике князівство Литовське)
Берест́ейський пов́іт — адміністративно-територіальна одиниця у складі Підляського, пізніше Берестейського воєводства Великого князівства Литовського. Центр — місто Берестя.
| Берестейський повіт | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| місто | Берестя | ||
| Країна |  Велике князівство Литовське і  Річ Посполита
| ||
| Регіон | Берестейське воєводство | ||
| Населення | |||
| - повне | бл. 283 тис. (до 1654) | ||
| Площа | |||
| - повна | 11 700 км² | ||
| Дата заснування | 1565/1566 | ||
| Дата ліквідації | 1795 | ||
| |||
| |||
Історія ред.
Утворений у 1513 році у складі Підляського воєводства[1]. Згідно з адміністративно-територіальною реформою 1565—1566 років увійшов до складу Берестейського воєводства. Одночасно до його складу увійшла територія скасованих Кобринського і Кам'янецького повітів.
1616 року від Берестейського повіту Великого князівства Литовського до Мельницької землі Підляського воєводства Королівства Польського передані володіння Бокавичі, Вітулин, Городище, Константинів, Межиріччя, Полюбичі, Росош, Яблонь та інші[2].
У 1791 році, згідно з Конституцією Речі Посполитої, зі складу Брестського повіту виділили Кобринський повіт з центром у місті Кобринь[3].
Після третього поділу Речі Посполитої 1795 року значна частина повіту опинилася у складі Російської імперії, західна частина повіту — у складі Австрійської імперії.
Географія ред.
.jpg)
На півночі межував з Мельницькою землею Підляського воєводства (з 1569 року у складі Корони Польської) і Вовковиським повітом Новогрудського воєводства, на сході — із Слонімським повітом Новогрудського воєводства і Пінським повітом Берестейського воєводства, на півдні і заході — з Королівством Польським.
До складу Берестейського повіту входила територія Берестейського городового, Зелавського, Кам'янецького, Кобринського, Шерешовського староств (державних волостей) і прилеглі приватні маєтки.
Найзначніші міста і містечка: Біла, Береза-Картузька, Вишниці, Вовчин, Високе, Ганна, Городище, Дивин, Кам'янець, Кобринь, Кодень, Докудів, Межиріччя, Пружани, Піщаць, Рожанка, Славатичі, Володава, Чернавчиці, Шерешово, Янів Підляський[4]. Також на території повіту знаходилися міста і містечка Антопіль, Городець, Домачеве, Малеч, Милейчиці, Селець.
Магдебурзькі права отримали Біла (1.06.1621), Берестя (15.08.1390), Високе (1494), Городець (10.12.1589), Дивин (1642), Кам'янець (26.06.1503), Кобринь (10.12.1589), Кодень (1511), Малеч (6.06.1645), Межиріччя (XV ст.), Милейчиці (1516), Пружани (6.05.1589), Піщаць (1530), Славатичі (1577), Володава (1534), Чернавчиці (1718), Шерешово (1726).
Населення ред.
.jpg)
У середині XVII століття в повіті налічувалося 40 455 димів. За сучасними підрахунками, до московсько-польськї війни (1654—1667) кількість населення становила близько 283 тис. осіб, після війни вона скоротилася до 147 тис. осіб[5].
Самоврядування ред.
Повітовий сеймик проходив у Бересті, там ж були підкоморський, земський, гродські суди. Берестейська шляхта обирала двох послів до Сейму і двох депутатів до Головного трибуналу.
Символіка ред.
Повітова хоругва була блакитного кольору із зображенням «Погоні» на червоному полі[4].
Міські герби отримали Біла, Берестя, Високе, Городець, Кам'янець, Кобринь, Кодень, Малеч, Милейчиці, Піщаць, Пружани, Славатичі, Шерешово, Янів Підляський.
Примітки ред.
- ↑ Камінскі М. Брэсцкі павет // ЭГБ. Т. 2. — Менск, 1994. С. 105.
- ↑ Спірыдонаў М. Агляд працы: Michaluk, Dorota. Ziemia mielnicka wojwództwa podlaskiego w XVI—XVII w: Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne. Torn, 2002. 220, 11 map. [Архівовано 18 лютого 2007 у Wayback Machine.] // «Беларускі гістарычны агляд». Том 9. Сшытак 1—2 (16—17), снежань 2002
- ↑ Насевіч В. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 34—39.
- ↑ а б Пазднякоў В. Берасцейскі павет // ВКЛ. Энцыкл. Т. 1. — Менск, 2005. С. 321.
- ↑ Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Менск, 1995.
- ↑ Jelski A. Powiat brzeski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom V: Kutowa Wola — Malczyce. — Warszawa, 1884. S. 341.
Література ред.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 2: Беліцк — Гімн / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Менск: БелЭн, 1994. — 537 с., [8] к.: іл. ISBN 5-85700-142-0.