Бердникова Віра Василівна

Бердникова Віра Василівна
Прізвисько	Черкасова, Берзина
Народження	1901
Смерть	1996
Приналежність	СРСР
Рід військ	Розвідупр РККА 5-а Червона Армія
Освіта	Школа Розвідувального управління РСЧА
Роки служби	1920-1923, 1934-1938
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія
Звання	Майор (1936)
Війни / битви	Громадянська війна в Росії
Нагороди

Віра Василівна Бердникова (1901-1996) - одна з перших радянських розвідниць, діяла в тилу білих у роки Громадянської війни.

У 1928 році нагороджена вищим орденом - Червоного Прапора: "За бойові відзнаки та заслуги, надані в період громадянської війни". Одна з близько 60 жінок удостоєних такого ордену, з яких лише 4 були розвідницями.

Є підстави вважати, що вона послужила одним із прототипів збірного образу Анки-кулеметниці.

Біографія ред.

Народилася 1901 року в сім'ї робітника-залізничника.

Навчалася у жіночій гімназії у Новомиколаївську (Новосибірську).

У 1917 році під впливом старшої сестри Августини приєдналася до більшовиків.

У квітні-вересні 1917 року - інструктор відділу культпросвітроботи в Раді робітників і селянських депутатів. За дорученням Ради працювала у селі Новий Каяк, відкрила там школу та дім-читальню, а також, закінчила фельдшерські курси і надавала мешканцям медичну допомогу.

У грудні 1917 року прийнято до членів РСДРП(б).

У травні-вересні 1918 - вчителька притулку-ясел в Новомиколаївську. Водночас вела підпільну роботу.

У вересні 1918 року була арештована білою контррозвідкою, до грудня 1919 року утримувалася у в'язницях Новомиколаївська та Томська. Із ув'язнення звільнено частинами Червоної армії.

З 1920 року працювала у Новомиколаївському міськкому РКП(б), інструктор відділу народної освіти.

У вересні 1920 року за партійною путівкою була направлена в Іркутськ у розпорядження Реєстрвідділу 5-ї Червоної Армії.

Служба у розвідці ред.

У 1920-1923 роках - кадровий співробітник військової розвідки. Агентурні псевдоніми: Черкасова, Берзіна.

З серпня 1920 року до серпня 1921 року працювала в Реєствідділі 5-ї армії.У вересні 1920 року, отримавши шифри і гроші, вирушила виконання першого завдання, даного начальником Реєстрвідділу штабу армії Карлом Езеретисом:

Перейти фронт військ отамана Семенова, пробратися в м. Читу, резиденцію штабу Семенівської армії, встановити зв'язок з Читинською військовою радіостанцією, завербувати одного з її співробітників і зв'язати радіостанцію з Реєстрвідділом 5-ї армії з метою отримання останніх необхідних відомостей безпосередньо з Чити.

Через три тижні «в умовах режиму, створеного Семенівською контррозвідкою, наражаючися на щогодинну небезпеку», успішно виконала завдання.

З вересня 1921 по жовтень 1922 - помічник начальника оперативного відділу, завідувач секретної частиною Розвідувального управління при Військраді НРА ДВР.

З жовтня 1922 до лютого 1923 року — на нелегальній розвідробці: «виконувала цілу низку відповідальних секретних доручень у смузі відчуження КСЗ». Конкретних даних про характер завдань та їх результати немає, але відомо, що в Маньчжурії вона видавала себе за дочку заможних батьків, які емігрували з Росії.

У лютому 1923 демобілізована.

Наказом від 23 лютого 1928 року нагороджена орденом Червоного Прапора "за бойові відзнаки та заслуги, надані в період Громадянської війни" як колишня військовослужбовця штабу 5-ї армії. Подання про нагородження підписали колишні начальник Розвідупра 5-ї армії та НРА ДВР С. С. Заславський, начальник штабу НРА ДВР Б. М. Фельдман, начальник Розвідупра Штаба РККА Я. К. Берзін.

Після Громадянської війни ред.

Після Громадянської війни працювала в органах просвітництва в Сибіру.

ПІсля того як вийшла заміж, переїхала до Ленінграда, де закінчила Ленінградський східний інститут. Пізніше працювала у Москві.

У 1934-1938 роках - знову в розпорядженні Розвідвідділу РСЧА, в 1934-1935 роках закінчила школу Розвідувального управління РСЧА (згідно з показаннями Яни Берзіної, даними в 1938 році, Бердникову та її чоловіка готували «по комерційній лінії»), з 1937 року кадровий співробітник у званні майора.

Імовірно, у цей час працювала разом із чоловіком — Марком Шнейдерманом, розвідником, бригадним комісаром, який наприкінці 1937 року був відкликаний з-за кордону і заарештований, але через дев'ять місяців звільнений за «відсутністю даних про винність».

Звільнена у запас 15 липня 1938 року.

В 1939 її чоловік був знову заарештований, засуджений до 8 років виправно-трудових таборів, звільнений в 1948, помер на волі через рік. Реабілітований у 1956 році.

Мешкала з двома дітьми у селищі Томіліно Московської області.

У 1967 році була нагороджена орденом Леніна як ветеран партії та військової розвідки.

Померла 1996 року.

Цікавий факт ред.

Сім'я товаришувала з Миколою Островським, і за спогадом його дружини, коли письменник у 1935 році — вже знерухомлений — отримав звання бригадного комісара, то саме Віра Василівна Бердникова купила у воєнторгу комсоставську гімнастерку і прикріпила відзнаки — ромби в петлі та зірку на рукаві.

Джерела ред.

Бердникова Вера Васильевна [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // Алексеев М. А., Колпакиди А. И., Кочик В. Я. Энциклопедия военной разведки. 1918—1945 гг. М., 2012, с. 109.
Бердникова Вера Васильевна [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // Разведчики и резиденты ГРУ за пределами отчизный / Валерий Яковлевич Кочик — Яуза, 2004—510 с.
Владимир Христофоров — Лицом к лицу лица не увидать [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] // Медицинская газета, № 53 от 25 июля 2012