Бенедикт XIV
Бенеди́кт XIV (лат. Benedictus PP. XIV, Просперо Лоренцо Ламбертіні, італ. Prospero Lorenzo Lambertini, 31 березня 1675, Болонья — 3 травня 1758, Рим) — 247-ий Папа Римський, понтифікат якого тривав з 17 серпня 1740 по 3 травня 1758 року.
| Бенедикт XIV (Benedictus PP. XIV) | ||
 | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 17 серпня 1740 — 2 травня 1758 | ||
| Попередник: | Климент XII | |
| Наступник: | Климент XIII | |
| Ім'я при народженні: | італ. Prospero Lorenzo Lambertini | |
| Дата народження: | 31 березня 1675[1][2][…] | |
| Місце народження: | Болонья, Папська держава | |
| Дата смерті: | 3 травня 1758[1][2][…] (83 роки) | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава | |
| Поховання: | собор Святого Петра | |
| Релігія: | католицька церква[5] | |
| Освіта: | Римський університет ла Сапієнца | |
| Рід: | House of Lambertinid | |
| Інтронізація: | 25 серпня 1740 | |
| У миру: | Prospero Lorenzo Lambertini | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Церковна кар'єра ред.
Просперо Ламбертіні народився 31 березня 1675 року в Болоньї, в той час другому по величині місті Папської держави. Походить зі збіднілої аристократичної родини. Здобув юридичну й теологічну освіту. Поступив на службу в римську курію. Бенедикт XIII призначив його єпископом Анкони. У 1728 році Ламбертіні став кардиналом. Климент XII призначив Ламбертіні архієпископом Болоньї.
Понтифікат ред.
17 серпня 1740 року конклав, який уже засідав 6 місяців, обирає Просперо Ламбертіні новим папою римським. Розпочав модернізацію курії, чернечих орденів та обряду таїнств. Був противник єзуїтів, які в той час набрали сили та впливу в Європі.
Бенедикт XIV показує себе як прихильник поклоніння Марії у своїй буллі від 27 вересня 1748 року Gloriosae Dominae. Сприяє різним маріїнським організаціям. Запланована булла Mulierem pulchram про непорочне зачаття залишилась неопублікована.
Бенедикт XIV укладає ряд конкордатів з Іспанією, Неаполітанським королівством та Савойським герцогством. У 1745 році публікує буллу «Vix pervenit» де засуджує лихварство. Заснував Римську археологічну академію, а в Римському університеті відкрив відділення хімії, фізики та математики. Підтримував письменників та артистів. В Болоньї створив спеціальний факультет для жінок та анатомічний музей. Листувався з відомими людьми Епохи Просвітництва. Реставрував римські пам'ятники й будував нові, за що був шанований не тільки в Римі, а й за його межами.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Посилання ред.
- Бенедикт XIV. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Католицька енциклопедія [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite]
Література ред.
- Відкритість. Суспільство. Влада. Від Нантського едикту до падіння комунізму / Авт.-упоряд. Е. Ле Руа Ладюрі у співпраці з Г. Буржуа. — Пер. з фр. Є. Марічева. — К.: Ніка-Центр, 2008. — 264 с. — (Серія «Ідеї та Історії»; Вип. 2).
|
Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |