Вікіпедія

Бенджамін Антін

американський правник і політик

Бенджамін Антін (англ. Benjamin Antin; 4 серпня 1884, Берлінець, Подільська губернія, Російська імперія — 22 жовтня 1956, Нью-Йорк, США) — американський юрист та політик єврейського походження.

Бенджамін Антін
Народився 4 серпня 1884(1884-08-04)[1]
Лісове, Барський район, Вінницька область
Помер 22 жовтня 1956(1956-10-22) (72 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  США
Національність єврей
Діяльність політик
Alma mater Сіті Коледж і Нью-Йоркська юридична школаd
Знання мов англійська
Посада сенатор
Партія Демократична
Головував Комітет державної освіти штату Нью-Йорк
У шлюбі з Дора Антін
Діти Чарльз та Роберт

Життєпис ред.

Бенжамін Антін народився 4 серпня 1884 року у селі Берлінець Подільської губернії.[2] У 16 років емігрував до США. У Нью-Йорку він відвідував вечерню школу, 1910 року він закінчив Сіті Коледж та отримав ступінь бакалавра права у Нью-Йоркській Юридичній школі у 1913.[3]

1920 року його обрали членом Асамблеї штату Нью-Йорк на наступний рік, а 1921 Громадський союз схвалив Антіна для переобрання, заявивши, що він «розумно активний за проектами житлової реформи».[4] Після двох років успішної праці в Асамблеї, Антіна обрали до Сенату штату Нью-Йорк[en] від двадцять другого району. Усього в Сенаті Антін працював вісім скликань поспіль, з 1923 до 1930 року. Антін обіймав посаду очільника Комітету державної освіти у 1923-24 роках. Бенжамін Антін боровся за заборону дитячої праці та за впровадження безкоштовної освіти[5]. Також він виступав проти долучення церкви до системи державної освіти.[6]

1927 року опублікував автобіографію «Джентельмен з двадцять другого».[7] Книга була номінована на Пулітцерівську премію.[8]

Бенжамін Антін помер 22 жовтня 1956 року у себе вдома у Бронксі, після тривалої хвороби.[9]

Родина ред.

18 серпня 1918 року[10] одружився з вчителькою Дорою Польською (1897—1970). Подружжя мало двох синів Чарльза та Роберта[11].

Примітки ред.

  1. ↑ https://politicalgraveyard.com/bio/antilla-anzelowitz.html#960.25.39
  2. ↑ The New York Red Book (англ.). Williams Press. 1927.
  3. ↑ M'CALL POINTS WAY FOR LAW GRADUATES[недоступне посилання з серпня 2019] in NYT on June 12, 1913
  4. ↑ CITIZEN UNION GIVES LINE ON CANDIDATES [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] in NYT on October 26, 1921
  5. ↑ Coogan, Tim Pat (16 грудня 2015). Wherever Green is Worn: The Story of the Irish Diaspora (англ.). Head of Zeus Ltd. ISBN 9781784975395.
  6. ↑ Inc, Time (18 січня 1954). LIFE (англ.). Time Inc.
  7. ↑ Thompson, Charles Willis (27 березня 1927). Mr. Antin Writes a Stark Book on State Politics; THE GENTLEMAN FROM THE TWENTY-SECOND An Autobiography by Benjamin Antin. 301 pp. New York. Bons & Live-right $2.50. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 27 серпня 2017.
  8. ↑ Chronicle of the Pulitzer Prizes for Biography: Discussions, Decisions and Documents (англ.). Walter de Gruyter. 1 січня 2006. ISBN 9783110961324.
  9. ↑ Times, Special To The New York (23 жовтня 1956). BENJAMIN ANTIN, EX-STATE SENATOR; Democrat From Bronx Dies-- Sponsor of Social Welfare Legislation Served '23-'30 Got Law Degree in '13. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 27 серпня 2017.
  10. ↑ Antin—Polsky[недоступне посилання з серпня 2019] in NYT on August 19, 1918
  11. ↑ Times, Special To The New York (16 лютого 1970). MRS. BENJAMIN ANTIN. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 27 серпня 2017.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бенджамін_Антін&oldid=35962132