Те́ма Бека — тема в шаховій композиції ортодоксального жанру. Суть теми — анти-дуальне розділення матів, при якому в одному з варіантів використовується послаблення, яке міститься в помилковому ході білих, а в другому ході — добавлений захист.

Історія

ред.

Ідею запропонував у першій половині ХХ століття шаховий композитор П. Бек.

В задачі після першого ходу виникає загроза і при захисті чорних проходить анти-дуальне розділення матів, тобто в тематичній парі варіантів проходить лише один з матів, оскільки чорні захищаються так, що в першому варіанті другий мат не пройде через послаблення, що виникає при неправильному ході білих, а в другому варіанті у чорних є добавлений захист і тому не проходить мат першого варіанту.

Ідея дістала назву — тема Бека.


П. Бек
«Wart Hem»
1938
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#2               (8+10)



FEN: 3N1Br1/2p3nr/1Rp2p2/4k2n/2Kp1b1N/3P2P1/7Q/8

1. Qf2! ~ 2. Qd4#[1]

1. ... c5  2. Sf7# (Sc6???)
1. ...Se6 2. Sc6# (Sf7???)

1. ... Be3 2. Sg6# (Sf3???)
1. ... Sf5  2. Sf3# (Sg6???)

Після вступного ходу білого ферзя виникає загроза. В захистах чорних вирізняється дві пари захистів, в яких проходить антидуальне розділення матів, тобто в кожному з двох захистів у кожній парі для досягнення мети в білих є лише одне вдале продовження, інше не проходить, яке проходить в другому захисті, але буде не вдалим в першому. По суті проходить чергування вдалого і не вдалого продовження.

Тема Бека пройшла у двох парах варіантів, відповідно результатом є подвоєння теми.


Примітки

ред.

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

  1. Позначення: К — король, Q — ферзь, R — тура, B — слон, S — кінь

Джерела

ред.
  • Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 95. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)

Література

ред.
  • J. Valladäo Monteiro. 222 Temas #2. — Rio de Janeiro, Brasil, 1967. — P. 13. (порт.)