Бегунє-на-Горенськем
Бегунє-на-Горенськем (словен. Begunje na Gorenjskem) — поселення в общині Радовліца, Горенський регіон, Словенія.
| Бегунє-на-Горенськем Begunje na Gorenjskem | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 46°22′34″ пн. ш. 14°12′04″ сх. д. / 46.37637200002777860° пн. ш. 14.201206000027777776° сх. д.Координати: 46°22′34″ пн. ш. 14°12′04″ сх. д. / 46.37637200002777860° пн. ш. 14.201206000027777776° сх. д. | ||||
| Країна | Словенія | |||
| Регіон | Горенський регіон | |||
| Площа | 18,6 км² | |||
| Населення | 988 (2011) | |||
| Висота НРМ | 675 м | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | KR | |||
| GeoNames | 3204363 | |||
| OSM | ↑1675662 ·R (Радовлиця) | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Бегунє-на-Горенськем Бегунє-на-Горенськем (Словенія) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Бегунє-на-Горенськем у Вікісховищі | ||||
Населення ред.
За переписом 2011 року Бегунє-на-Горенськем мала 988 жителів.
| Населення за роками | ||
|---|---|---|
| 1991 | 2002 | 2011 |
| 930 | 975 | 988 |
Сучасність ред.
У поселенні розташованна штаб-квартира компанії Elan Line.
У Бегунє-на-Горенськем є ресторан Pri Yozovtsu, де подають місцеві словенські страви. Рестораном керують брати Авсеники.
Географія ред.
Висота над рівнем моря: 577 м.
Клімат ред.
Клімат бореальний. Найтепліший місяць серпень температура +26°C, а найхолодніший грудень 0°C.
Історія ред.
До територіальної реорганізаці поселення входило до старого муніципалітету Радовліца.
Замки ред.
Пляма (XII століття) ред.
Пляма (Англ.м. Kamen, Нім.м. Stein, Stain)
Замок знаходиться біля поселення, в долинні Драга. Зараз від замку залишилися тільки руїни.
Перша згадка про замок була у 1185 році. У 1263 році замок згадали під назвою — CASTRUM Lapis (Англ.м.). У 1350 році, замок перейшов у володіння графства Ортенбург, під назвою Stain (Нім.м.). Замок відігравав життєво важливу роль у захисті земель у долині Бохінь та Верхньої Сави.
У 1418 році замок перейшов до графа Германа II, і у 1456 році у спадщину Австрійському дому Габсбургів.
Каченштайн (XV століття) ред.
Каченштайн (Нім.м. Kacenštajn)
Замок розташованний у центрі поселення.
У Королівстві Югославія замок використовувався як жіноча в'язниця. Під час Другої світової війни замок був захопленний німецьким гестапо, замок використовували як верхньо-карнійський штаб. Після війни в поселенні діяв югославський трудовий табір для політв'язнів.
Братські могили ред.
У поселенні є кілька масових заховань часів Другої світової війни. Під час війни в замку Камен німці тримали 12,134 заручників; 1 282 ув'язнених було вбито, а інших депортовано до нацистських концентраційних таборів, таких як Маутгаузен.
Масові могили замучених і розстріляних словенців розташовані в меморіальному парку[1] та в долині Драги за 1,6 кілометра на схід від центра поселення[2].
Одразу після Другої світової війни в результаті розстрілів комуністами було створено шість відомих братських могил. На північ від поселення розташовані масові могили Крпінської ями 1 та 2 (Словен.м. Grobišče peskokop Krpin 1, 2 )[3][4].
На північ від поселення розташовані масові могили Кріпінського гірськолижного схилу 1–3 (Словен.м. Grobišče smučišče Krpin 1–3); перша та друга знаходяться в зоні для пікніка за навісом, а третя на рівній землі позаду гірськолижного схилу[5][6][7].
Братська могила Мазевець-Кревасс (Словен.м. Grobišče Mazevčev pruh) розташована на північ від замку Камен, на краю кар’єру під великим ялиною. Тут містяться останки німецьких військовополонених з Бегуньє, а також, ймовірно, і цивільних жертв, вбитих 29 травня 1945 року[8].
Церква ред.
Парафіяльна церква присвячена святому Ульріху. Це барокова споруда, вперше згадана в 1403 році. Нинішня форма була створена між 1740 і 1743 роками. Інтер'єр був розписаний Матією Брадашкою (1852 – 1915) у 1894 та 1897. Бічний вівтар, присвячений Богородиці, винесено із замку Каченштайн.
Церква Святого Петра, побудована в кінці XV - на початку XVI століття, розташована на пагорбі. Фрески були зроблені між 1530 і 1540 роками.
Відомі уродженці ред.
- Роман Альбрехт (1921–2006), юрист, член Федеральних зборів СФРЮ та професор університету
- Славко Авсеник (1929–2015), композитор і музикант
- Антон Бонавентура Йегліч (1850–1936), єпископ Любляни
- Іван Каціянар (1491–1539), генерал-губернатор і провінційний губернія
- Стане Крашовець (1905–1991), економіст, університетський професор і член САЗУ
- Якоб Прешерн (1888–1975), письменник
Галерея ред.
|
|
Посилання ред.
- Статистичне бюро Республіки Словенія, населення, 2002 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
- ↑ Geopedia - interaktivni spletni atlas in zemljevid Slovenije. www.geopedia.si. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 3 липня 2020.