Башня Долішня
Башня Долішня (пол. Basznia Dolna) — село в Польщі, у гміні Любачів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 919 осіб (2011[1]).
Село
.jpg) Координати 50°10′46″ пн. ш. 23°12′43″ сх. д. / 50.17972000002777833° пн. ш. 23.21222000002777719° сх. д.Координати: 50°10′46″ пн. ш. 23°12′43″ сх. д. / 50.17972000002777833° пн. ш. 23.21222000002777719° сх. д.
|
Розташування ред.
Село лежить на Терногородському плато за 8 км від кордону з Україною. Знаходиться у давньому українському етнічному регіоні Любачівщина.
Назва ред.
У ході кампанії ліквідації українських назв у 1977—1981 рр. село мало назву Смолінка Дольна.
Історія ред.
Перша згадка про село датована 1444 роком. Відома тут з 1444 р. гута (плавильня) працювала ще в 1626 р. До 1637 р. — 19 років — тривали виступи селян проти панщини.
У 1880 р. разом з Башнею Горішньою було 348 будинків і 2497 мешканців, з них: 2118 греко-католиків, 348 римо-католиків і 31 юдей. Тут 1912 р. діяла читальня «Просвіти» під керівництвом Івана Лиса, що налічувала 25 членів, розміщувалася в Народному домі, передплачувала 5 газет і журналів.
Населення на 1.01.1939 р. всього складало 1760 осіб, з них: 1080 — українці-грекокатолики, 230 — українці-римокатолики, 300 — поляки (колоністи 1900 року), 100 — євреї, 50 — німці та інші[2]. Село належало до Любачівського повіту Львівського воєводства. В селі діяла двомовна трикласна польсько-українська школа, у якій навчалося 188 учнів, з них 41 — діти римо-католиків і 127 — греко-католиків. У складі повіту 27 листопада 1939 р. село включене до новоутвореної Львівської області. У жовтні 1944 року західна частина області включно з селом передана Польщі.
В роки Другої світової війни село зазнало багато лиха: багато молоді вивезено до Німеччини, понад 10 осіб башнян загинули, 10 хлопців пішли в УПА і згинули або терпіли в тюрмах. Башняни були вивезені до СРСР, а ті, що залишилися, депортовані на понімецьку територію північної Польщі[3].
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 458 | 104 | 305 | 49 |
| Жінки | 461 | 86 | 275 | 100 |
| Разом | 919 | 190 | 580 | 149 |
Церква ред.
Церква Собору Пресвятої Богородиці була змурована в 1904 р., парафіяльна, знищена в 1955 р. Останній парох в селі о. Андрій Пизюр (1885 р.н.). Парафія належала до Любачівського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.
Пам'ятки ред.
Бруснянський кам'яний хрест 1848 р. на честь скасування панщини.
Уродженці ред.
У селі народився голова суспільно-культурного товариства «Любачівщина» Мирон Ференц.
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Башня Долішня
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 45, 120.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- З історії Любачівщини [Архівовано 4 серпня 2017 у Wayback Machine.].
- Basznia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 116. (пол.)
- Apokryf Ruski. Basznia Dolna [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |