Бахмутський державний краєзнавчий музей
Комунальний заклад культури «Бахмутський краєзнавчий музей» — один з найвідоміших краєзнавчих музеїв сходу України, перший краєзнавчий музей Донецької губернії у часи, коли Бахмут був її губернським містом.
Бахмутський державний краєзнавчий музей  | |
|---|---|
 | |
| 48°36′16″ пн. ш. 38°00′24″ сх. д. / 48.60444° пн. ш. 38.00667° сх. д.Координати: 48°36′16″ пн. ш. 38°00′24″ сх. д. / 48.60444° пн. ш. 38.00667° сх. д. | |
| Тип | музей і краєзнавчий |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 26 |
| Адреса | 84500, Донецкая область, г. Артемовск, ул. Советская, 26 |
| Засновано | 1962 |
| Відкрито | 1923 |
| Директор | Смирнова Олена Анатоліївна 30/10/1963 - 21/09/2023.Світла пам'ять |
  Бахмутський державний краєзнавчий музей (Донецька область) | |
 | |
 Бахмутський державний краєзнавчий музей у Вікісховищі | |
Історія створення ред.
Музей створений в Бахмуті 1923 року за ініціативою лікаря-епідеміолога та зоолога, зокрема орнітолога Бориса Вальха.
В основу експозиції музею лягли особисті експонати Вальха. Артемівський окружний музей імені товариша Артема почав діяти в грудні 1923 року з нагоди відкриття пам'ятника Артему (Сергєєву). Його експозицію розмістили в будинку на вул. Миру, 25. Музей перебував у безпосередньому віданні окрполітосвіти та утримувався державним коштом з бюджету. Штатний розпис налічував три одиниці — завідувач, сторож та прибиральниця. Очолив цей заклад Б. С. Вальх. (Принь, 2011).
1941 року музей спалили нацистські окупанти[1].
У 1962 році відновлений на громадських засадах як Бахмутський історико-краєзнавчий музей. У 1967 році музей одержав статус народного. У 1989 році музей став державним.
З 1980-х років музей працює в історичному будинку 1911 року промисловця Веніаміна Французова (сучасна адреса — вул. Незалежності 26), який залишив цей будинок під час революції[2][3][4]. Будівля в стилі пізнього модерну є пам'яткою історії та архітектури[4][5]. 1919 року тут був штаб оборони міста від денікінців[1][4]. У Другій світовій війні цей будинок серйозно не постраждав. Після війни в ньому працювала експедиція № 1 Міністерства геології УРСР[4].
З 2018 року музей знаходився на реконструкції[6].
В ході битви за Бахмут музей було пошкоджено[7]. Існують дані про його евакуацію[6].
Сучасний стан колекцій ред.
Експозиція музею виставлена у 14 залах. 12 із цих залів — основна експозиція, а в інших залах розташовані тематичні кімнати-музеї[4]:
- Зал 1. Природа Бахмутського краю.
- Зал 2. Наш край у стародавності й у Середні століття.
- Зал 3. Бахмут в XI столітті.
- Зал 4. Життя й побут селян до революції.
- Зал 5. Бахмут на початку XX століття.
- Зал 6. Наш край в 1917—1921 роках.
- Зал 7. Наш край в 1921—1941 роках.
- Зал 8. Артемівськ у роки Другої Світової війни.
- Зал 9. Артемівськ в 1945—1991 роках.
- Зал 10. Артемівськ в 1991—2004 роках.
- Зал 11. Стародавні монети й паперові гроші.
- Зал 12. Артемівськ літературний.
- Зал 13. Меморіальна кімната-музей Миколи Федоровича Чернявського.
- Зал 14. Етнографічний музей історії й культури єврейської громади Бахмута-Артемівська.
Усього у фондах музею зберігається 30 тисяч експонатів, третина з яких становлять основний фонд, а інші є науково-допоміжними.
Серед експонатів музею скам'янілі тварини й рослини, знаряддя первісних людей, вирізка поховання зрубної культури, предмети салтівської культури, експонати, стосовні до шостого сторожу Бахмутської, солеварням на ріці Бахмутка, Бахмутської фортеці, Артемівському аероклубу, німецької окупації й іншим подіям, пов'язаним з історією міста і краю.
У залі «Артемівськ літературний» виставлені особисті речі В. Гаршина, М. Чернявського, В. Сосюри, Б. Горбатова, П. Байдебури, Л. Каменецького, В. Замкового. Поетові Миколі Федоровичу Чернявському виділений окрема кімната-музей.
Музей регулярно здійснює археологічні й етнографічні експедиції, видавничу діяльність. При музеї працює Артемівське відділення Союзу краєзнавців України.
Примітки ред.
- ↑ а б Кравець Д. П. Артемівський краєзнавчий музей. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 17 червня 2023.
- ↑ Бахмут від А до Я. Святкова абетка до Дня міста. Вільне Радіо. 11 вересня 2021. Архів оригіналу за 31 жовтня 2022.
- ↑ Комунальний заклад культури «Бахмутський краєзнавчий музей». Бахмутська міська рада. Архів оригіналу за 21 липня 2022.
- ↑ а б в г д Артемовский краеведческий музей. Вечерній Бахмутъ. Архів оригіналу за 4 липня 2014.
- ↑ Бахмут. Пам’ятки в черзі на реєстрацію. Рубрика. 28 січня 2019. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022.
- ↑ а б «Безпека музейників та експонатів». Як і навіщо евакуювали бахмутський музей. bahmut.in.ua. 8 липня 2022. Архів оригіналу за 14 серпня 2022.
- ↑ Бахмут: шокуючі цифри руйнувань від начальника військової адміністрації міста. Вечірній Бахмут. 3 січня 2023. Архів оригіналу за 30 січня 2023.
Посилання ред.
- Комунальний заклад культури «Бахмутський краєзнавчий музей» [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Артемівський музей відсвяткує 50-річчя. 9 листопада 2012. Архів оригіналу за 15 серпня 2022.
- Принь М. О. Створення та діяльність Артемівського окружного музею в 1920-х на початку 1930-х років // Актуальні питання історії науки і техніки: мат. 11-ї Всеукраїнської наукової конференції (4–6 жовтня 2012 р., м. Київ). — К., 2012. — С. 81—84.
- Принь М. О. Становлення музейної справи та памяткоохоронної роботи в Бахмутському повіті, районі, окрузі в 1920-х — на початку 1930-х років / М. О. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — Київ, 2012. — Вип. 22. — C. 175—185.