Батько-хазяїн
«Батько-хазяїн» (італ. Padre Padrone) — італійський фільм-драма 1977 року, поставлений режисерами Паоло і Вітторіо Тавіані за автобіографічною книгою Ґавіно Ледди. Тавіані знімали у стрічці як професійних, так і непрофесійних акторів із сільської місцевості Сардинії[1].
Батько-хазяїн | |
|---|---|
| італ. Padre Padrone | |
 | |
| Жанр | біографічна драма |
| Режисери | Паоло і Вітторіо Тавіані |
| Продюсер | Джуліані Дж. Де Негрі |
| Сценаристи | Паоло і Вітторіо Тавіані |
| На основі | автобіографічної книги Ґавіно Ледди |
| У головних ролях |
Омеро Антонутті Саверіо Марконі |
| Оператор | Маріо Мазіні |
| Композитор | Еджісто Маккі |
| Монтаж | Роберто Перпіньяні |
| Художник | постановник: Джанні Сбарра |
| Костюмер | Ліна Нерлі Тавіані |
| Кінокомпанія | • Rai 2 • Cinema S.r.l |
| Дистриб'ютор | RAI і Netflix |
| Тривалість | 114 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |
 Італія |
| Рік | 1977 |
| Дата виходу | 2 вересня 1977 (Італія) |
| IMDb | ID 0076517 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Батько-хазяїн у Вікісховищі | |
Фільм здобув Золоту пальмову гілку та Приз ФІПРЕССІ 30-го Каннського міжнародного кінофестивалю (1977)[2][3] та отримав низку інших фестивальних та професійних номінацій і нагород 
.
Сюжет ред.
Вражаюча історія боротьби юнака з власним батьком, з утілюваним ним патріархальним життєвим устроєм, що переважає в деяких сільськогосподарських районах, зокрема на Сардинії. Життя героя проходить в постійній праці і самотності: він втрачає мову від відсутності спілкування, оточений лише курми та вівцями; він вимушений терпіти побої за щонайменшу провинність; у 20 років він не уміє ні читати, ні писати. Лише в армії він здобуває початкову освіту та зі здивуванням виявляє, що у світі є багато прекрасних речей — музика, література, лінгвістика. Проте його батько, що прожив усе життя в марному прагненні накопичити грошей, не може зрозуміти і прийняти це, змиритися з цим.
У ролях ред.
| Омеро Антонутті | ···· | батько |
| Саверіо Марконі | ···· | Ґавіно |
| Марчелла Мікеланджелі | ···· | мати |
| Фабріціо Форте | ···· | молодий Ґавіно |
| Маріно Ченна | ···· | молодий пастух |
| Станко Мольнар | ···· | Себястьяно |
| Нанні Моретті | ···· | Чезаре |
| П'єрлуїджі Альвау | ···· | |
| Джузеппіно Анджіоні | ···· | |
| Фабіо Анджіоні | ···· |
Визнання ред.
| Нагороди та номінації фільму «Батько-хазяїн»[4] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 1977 | Берлінський міжнародний кінофестиваль | Гран-прі Інтерфільм | Батько-хазяїн | Перемога | |
| 30-й Каннський міжнародний кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Батько-хазяїн | Перемога | ||
| Приз ФІПРЕССІ | Батько-хазяїн | Перемога | |||
| 1978 | Премія BAFTA | Найкращий актор-новачок у головній ролі | Саверіо Марконі | Номінація | |
| 1978 | Премія Давид ді Донателло | Спеціальний Давид | Паоло і Вітторіо Тавіані | Перемога | |
| 1978 | Премія Золотий глобус (Італія) | Найкращий режисер | Паоло і Вітторіо Тавіані | Перемога | |
| 1978 | Італійський національний синдикат кіножурналістів | Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Паоло і Вітторіо Тавіані | Перемога | |
| 1978 | «Срібна стрічка» найкращому акторові-дебютанту | Саверіо Марконі | Перемога | ||
| 1978 | Премія Золотий кубок (Італія) | Найкращий режисер | Паоло і Вітторіо Тавіані | Перемога | |
Примітки ред.
- ↑ Padre padrone на сайті IMDb (англ.) .
- ↑ Festival de Cannes: Padre Padrone. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 27.09.2016.
- ↑ Curran, Daniel, ed. Foreign Films, film review and analysis of Padre Padrone, page 135, 1989. Evanston, Illinois: Cinebooks. ISBN 0-933997-22-1.
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Батько-хазяїн» на сайті IMDb
Посилання ред.
Батько-хазяїн на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 27.09.2016)- Батько-хазяїн на сайті AllMovie (англ.)
