Вікіпедія

Батальйон «Стугна»

Спецпідрозділ «‎Стугна» — підрозділ спеціального призначення у складі спецпідрозділу «Тимура» ГУР МО.[1] Створений 16 березня 2022 року з добровольців.[2][неавторитетне джерело]


Історія ред.

Створення ред.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Підрозділ названий на честь річки Стугни, що протікає в Обухівському районі.[3][4]

Бої поблизу Хромового ред.

У квітні 2023 року батальйон брав участь у боях біля селища Хромове, на північ від Бахмута. Вони утримували один зі шляхів, яким користувалися українські війська.[1][5]

Командування ред.

Втрати ред.

  • Михайло Матвіїв (Швидкий) — загинув 18 серпня 2022 року під час бою в окупованому селі Максимівка[відсутнє в джерелі] Миколаївської області.[8]
  • Артем Медвєдєв (Гесс) — загинув 21 серпня 2022 року у боях на Донеччині.[8][9][10]
  • Микита Красновід (Оптиміст) — загинув у боях на півдні України.[8]

Примітки ред.

  1. ↑ а б Кадри штурму позицій росіян біля "дороги життя" на Бахмут – відео батальйону Стугна, 18+. LIGA (укр.). 27 квітня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
  2. ↑ Захист, перемога, відбудова. Дмитро Лінько пішов на фронт з посади заступника голови Кіровоградської облради. 01.05.23.
  3. ↑ Командир батальйону “Стугна” Дмитро Лінько – відверто про війну, деокупацію і стан армії | Перша електронна газета (укр.). 2 червня 2022. Процитовано 7 липня 2023.
  4. ↑ Боєць ЗСУ на Запоріжжі збив ворожий літак із ПЗРК "Stinger". prm.ua (укр.). 24 жовтня 2022. Процитовано 6 липня 2023.
  5. ↑ Історія битви за “дорогу життя” під Бахмутом – унікальні кадри реального бою. vikna.tv. 16.05.23. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  6. ↑ Цензор.НЕТ (28 березня 2023). Командир підрозділу "Стугна" Лінько: "Форсування лівого берега Дніпра - дуже важка справа. Але ми постійно думаємо, як туди перейти, і ми перейдемо". ВІДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 6 липня 2023.
  7. ↑ Погодні умови на півдні сприяють очікуванню гарних новин, - Лінько (укр.), процитовано 7 липня 2023
  8. ↑ а б в Звільняючи Південь України від окупантів загинули троє військових: серед них полтавець. poltavawave.com.ua (укр.). Процитовано 7 липня 2023.
  9. ↑ У Львові попрощаються з бійцем батальйону «Стугна». Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). 16 листопада 2022. Процитовано 25 липня 2023.
  10. ↑ У Полтаві попрощалися з ультрас «Ворскли» Артемом Медведєвим, який звільняв Південь України. Лента новостей Полтавы. 18 листопада 2022. Процитовано 25 липня 2023.

Посилання ред.

Батальйон «Стугна»:

Патронатна служба «Стугни»:

ЗМІ:

Вживання зовнішніх посилань у цій статті не відповідає правилам та настановам Вікіпедії щодо розділу «Посилання». Будь ласка, удоскональте цю статтю шляхом вилучення надмірної кількості зовнішніх посилань або шляхом вилучення зовнішніх посилань, які є недоречними для розділу «Посилання», та конвертуйте корисні посилання у вигляді джерел-виносок у відповідній частині тексту статті.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Батальйон_«Стугна»&oldid=42722716