Басейн Калахарі, також відомий як Западина Калахарі, Западина Окаванго або Басейн Макгадікгаді — велика рівнинна безстічна западина площею приблизно 725 293 км²[1]. Вона розташована переважно на території Ботсвани та на сході Намібії, а також включає деякі райони на південному сході Анголи, півночі Південно-Африканської Республіки, півдні Замбії і заході Зімбабве. Центральну частину западини займає велика пустеля Калахарі. Річка Селінда або Магвеггана, багаторічне відгалуження річки Квандо, сполучає басейн Калахарі з басейном Замбезі[2].

Річковий басейн Окаванго

Опис ред.

Головною річкою регіону є Окаванго. Вона утворюється в результаті злиття річок Кубанго та Куїто[de], які беруть початок на плато Біє в центральній частині Анголи й течуть на південний схід. Річка Оматако[de], яка тече на північний схід від свого витоку в регіоні Дамараленд у центральній Намібії, з'єднується з Кубанго трохи вище впадіння останньої в Куїто. Окаванго тече через смугу Капріві в Намібії до Ботсвани, де вона розпадається на низку рукавів, утворюючи дельту Окаванго, велику внутрішню дельту[de], в заплавах якої поширені великі сезонно затоплювані луки. В напівпустелі Калахарі постійні водні потоки відсутні через дуже високе випаровування і низьку кількість опадів[3].

У найнижчих точках басейну лежить низка солончакових западин-панів, зокрема Нвако-Пан на південь від дельти Окаванго та величезний Макгадгаді-Пан на південний схід від дельти. Під час вологого сезону Окаванго впадає у Нвако-Пан через водотоки Ксудум і Нґабе, таким чином живлячи солоне озеро Нгамі, а також в озеро Ксау[en] та західну частину Макгадікгаді-Пану через сезонну річку Ботеті[en], що витікає з дельти. З метою забезпечення водою алмазної копальні Орапа на Ботеті була побудована гребля Мопіпі[4].

Водотік Селінда, також відомий як Магвекана, Магвеквана або Магвеггана, є рукавом річки Квандо, який сполучає басейн Калахарі з басейном Замбезі[2]. Під час сезону повеней води Окаванго течуть на схід до системи Квандо-Ліньянті. Останній раз це сталося в серпні 2009 року після 30 років посухи. В час таких повеней води Квандо можуть текти на захід до річки Окаванго, але вода часто випаровується до того, як досягне дельти[5].

Серед інших річок басейну Калахарі слід відзначити Ейсеб, сезонний водний потік, який бере початок у намібійському регіоні Герероленд та тече на схід до дельти Окаванго, а також річку Ната[en], яка бере початок у західній частині Зімбабве та впадає у Макгадгаді-Пан зі сходу[5].

Екологія ред.

Незважаючи на посушливий клімат, басейн Калахарі підтримує різноманітну флору і фауну. На характерних калахарійських пісках ростуть акації, родезійські копалові дерева[en] (Guibourtia coleosperma) та різноманітні трави[6]. На сезонних водно-болотних угіддях, таких як Макгадгаді-Пан, зустрічаються різноманітні галофіти. Під час сезону дощів ці солончаки відвідують тисячі фламінго[7].

Управління водними ресурсами ред.

На річках, що протікають через територію Анголи та Намібії та живлять дельту Окаванго, не побудовано жодної греблі та не відбувається значного забору води. З метою сталого управління ресурсами всієї річкової системи Ангола, Намібія та Ботсвана створили Постійну комісію з водних ресурсів басейну Окаванго (OKACOM)[4].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Ashton, Peter; Neal, Marian (2003). An overview of key strategic issues in the Okavango basin. У Turton, A.R.; Ashton, P.J.; Cloete, T.E. (ред.). Transboundary Rivers, Sovereignty and Development: Hydropolitical Drivers in the Okavango. с. 31—63. Шаблон:CiteSeerX.
  2. а б Is this Harry and Meghan's honeymoon hotel?. The Telegraph. 29 May 2018.
  3. Kalahari and Okavango Delta. Earth Observatory - Nasa. 6 August 2008.
  4. а б Okavango Delta. UNESCO World Heritage Centre. 2019.
  5. а б Thomas, David.; Shaw, Paul A.. The Kalahari Environment. Cambridge University Press, 21 February 1991
  6. Martin Leipold, 2008]
  7. C. Michael Hogan, 2008

Джерела ред.