Барон Колрейн

Барон Колрейн — спадковий дворянський титул, який створювався тричі в британській історії (двічі як Перство Ірландії — 1625 і 1762 рік, і в 1954 ріці як Перство Сполученого королівства).

Історія

Перше створення

Уперше титул барона Колрейна (Перство Ірландії) був створений 31 серпня 1625 року для англійського придворного Х'ю Хейра (1606—1667). У 1749 році після смерті його правнука, Генрі Хейра, 3-го барона Колрейна (1693—1749), цей титул перервався.

Друге створення

Удруге титул барона Колрейна (Перство Ірландії) був створений 26 лютого 1762 року для Габріеля Хенгера (1697—1773), члена парламенту від Мейдстона (1753—1761) та Бріджуотера (1763—1768). Вільям Хангер, 3-й барон Колрейн (1744—1814), представляв у Палаті громад Іст Ретфорд (1775—1778), Олдборо (1778—1780) та Мітчелл (1780—1784). Його наступником став його молодший брат, Джордж Хангер, 4-й барон Колрейн (1751—1824), який був військовим, політиком та ексцентриком. У 1824 році після смерті Джорджа Хангера баронський титул знову зазнав занепаду.

Третє створення

16 лютого 1954 року титул барона Колрейна в системі Перства Сполученого королівства був відновлений для консервативного політика Річарда Лоу (1901—1980), який отримав титул барона Колрейна з Хелтемпрайса в Іст-Райдінг графства Йоркшир. Він був молодшим сином колишнього прем'єр-міністра Великої Британії Ендрю Бонара Лоу. Річард Лоу засідав у Палаті громад від Південно-Західного Кінгстона-апон-Халла (1931—1945), Південного Кенсінгтона (1945—1950) і Хелтемпрайса (1950—1954), займав посади фінансового секретаря військового міністерства (1940—1941), парламентського замісника міністра закордонних справ (1941—1943), міністра закордонних справ (1943—1945) та міністра освіти (1945). Станом на 2021 рік носієм титулу є онук першого барона, Джеймс Пітер Бонар Лоу, 3-й барон Колрейн (нар. 1975), який змінив свого батька у 2020 році.

Список баронів

Барони Колрейн, перша креація (1625)

• 1625—1667: Х'ю Хейр, 1-й барон Колрейн (1606 — 19 жовтня 1667), син сера Ніколаса Хейр (бл. 1484—1557);
• 1667—1708: Генрі Хейр, 2-й барон Колрейн (21 квітня 1636 — 15 липня 1708), старший син попереднього;
• Високодостойний Х'ю Хейр (1668—1707), старший син попереднього;
• 1708—1749: Генрі Хейр, 3-й барон Колрейн (10 травня 1694 — 10 серпня 1749), старший син попереднього.

Барони Колрейн, друга креація (1762)

• 1762—1773: Гебріел Хангер, 1-й барон Колрейн (9 січня 1697 — 27 січня 1773), син сера Джорджа Хангера;
• 1773—1794: Джон Хангер, 2-й барон Колрейн (3 квітня 1743 — 4 грудня 1794), старший син попереднього;
• 1794—1814: Вільям Хангер, 3-й барон Колрейн (6 серпня 1744 — 11 грудня 1814), молодший брат попереднього;
• 1814—1824: Джордж Хангер, 4-й барон Колрейн (13 жовтня 1751 — 31 березня 1824), молодший брат попереднього.

Барони Колрейн, третя креація (1954)

• 1954—1980: Річард Кідстон Лоу, 1-й барон Колрейн (27 лютого 1901 — 15 листопада 1980), молодший (четвертий) син колишнього прем'єр-міністра Великобританії Ендрю Бонара Лоу (18758-1923);
• 1980—2020: Джеймс Мартін Бонар Лоу, 2-й барон Колрейн (8 серпня 1931 — 4 жовтня 2020), старший син попереднього ;
• 2020 — теперішній час: Джеймс Пітер Бонар Лоу, 3-й барон Колрейн (нар. 23 лютого 1975), єдиний син попереднього;
• Спадкоємець титулу: високодостойний Ендрю Лоу (нар. 1933), дядько попереднього.

Портрети

• 
  Генрі Хар, 2-й барон Колрейн (1636-1708)
• 
  Генрі Хар, 3-й барон Колрейн (1693-1749)
• 
  Джордж Хангер, 4-й барон Колрейн (1751-1824)]]
• 
  Річард Лоу, 1-й барон Колрейн (1901-1980)

Джерела

• Kidd, Charles, Williamson, David (editors). Debrett's Peerage and Baronetage (1990 edition). New York: St Martin's Press, 1990
• Leigh Rayment's Peerage Pages[Архівовано 1 травня 2008 у Wayback Machine.]
• thepeerage.com [Архівовано 14 квітня 2003 у Wayback Machine.]